Повноваження нижньої палати пар-ту в двопалатних парла-ах унітарних держав

Палата Представників була заснована 1947 року, у зв'язку із набуттям чинності нової Конституції Японії та скликанням нового повоєнного двопалатного Парламенту. Палата стала формальним продовжувачем Палати Представників Імперського Парламенту Японії, заснованої 1890 року.

Статус і повноваження Палата Представників Японії визначені діючою Конституцією та Законом про Парламент 1947 року[1].

Палата Представників Японії формується з 480 депутатів, термін повноважень яких складає 4 роки (Конституція. Стаття 45)[2]. 180 депутатів обираються за пропорційною системою з 11 багатомандатних виборчих округів, а решта 300 — з одномандатних. Виборче право мають японські громадяни, які досягли 20 років, а право бути обраним до Палати мають японські громадяни старші 25 років.

Палата Представників має більші права ніж верхня Палата Радників японського Парламенту: вона має право накладати вето на законопроекти Палати Радників більшістю не менш як дві треті присутніх депутатів і приймаьти закони, навіть якщо їхні законопроекти були відкинуті Палатою Радників (Конституція. Стаття 59. Абзац 2). Палаті Представників також належить першість розгляду проекту бюджету та питання ратифікації міжнародних договорів (Конституція. Стаття 60, Стаття 61, Стаття 67. Абзац 2). Вона також має право висловлювати довіру чи недовіру Кабінету Міністрів Японії

Усі рішення в Палаті Представників є дійсними, якщо вони прийняті не менш як третиною присутніх в залі засідань депутатів Палати (Конституція. Стаття 56).

Палату очолює Голова Палати Представників та його заступник. На їх посади як правило призначаються депутат від партії чи коаліції партій більшості і депутат від меншості, відповідно. В Палаті діє кілька комітетів, завданням яких є нагляд і оцінка дій виконавчої влади. Місце засідань Палати Представників знаходиться у Залі засідань Парламенту Японії

Палата громад Великобританії. Термін її повноважень - 5 років, однак на практиці Уряд нерідко вдається до дострокового розпуску цієї палати. У парламентському праві Великобританії немає обмежень, що стосуються дострокового розпуску Парламенту. Звичай і численні прецеденти дозволяють Прем'єр - міністру у будь-який час запропонувати монарху розпустити Парламент, і немає таких обставин, на підставі яких Король повинен відмовити.

Палата може прийняти рішення і про саморозпуск (останній такий випадок мав місце в 1911 р.), а може, навпаки, видати закон про продовження терміну своїх повноважень. Це траплялося під час обох світових воєн.

Лише Парламент, обраний 1992 р., виявився першим після Другої світової війни, який не був розпущений достроково.

1.2. Чисельний склад.

В даний час Палата громад нараховує 659 депутатів. Відзначимо, що чисельний склад палати не є незмінним. Він зростає кожного разу після перегляду меж виборчих округів у зв'язку із зростанням чисельності населення. Так, в порівнянні з післявоєнним часом число депутатів Палати громад збільшилася більш ніж на 10%. Останні вибори Парламенту проведені за 659 одномандатних виборчих округах.

Персональний склад палати можна охарактеризувати з точки зору співвідношення представництва різних регіонів країни, політичних партій, статевовікових, професійних, етнічних груп населення і т.д Професійний склад різних фракцій не є однаковим. Так, у минулому складі Палати громад серед консерваторів 45% депутатів становили професійні політики, 36% - бізнесмени, 19% - представники інших професій, перш за все юристи, і лише один депутат був обраний з числа робітників. Лейбористська фракція на 42% складалася з професійних політиків, на 9% - з бізнесменів, на 33% - з робітників і на 16% - з представників інших професій і занять

Жінок нараховувалося в Палаті громад 60 осіб, або 9,2% депутатів. Серед членів Палати громад були 3 депутати азіатського походження і 3 чорношкірих депутата.

Посадовими особами палати є спікер, 3 його заступника, лідер, пристав.

Спікер обирається палатою зі схвалення Корони з числа депутатів. Зазвичай це один з найбільш впливових членів правлячої партії. Проте бувають винятки. Наприклад, в даний час спікером обрано колишня лейбористської Бетті Бутройд. Це перша за всю історію британського Парламенту жінка-спікер. Цікаво, що спікер Палати громад обирається на один термін легіслатури Парламенту, але продовжує залишатися на посаді до тих пір, поки не піде у відставку з власної ініціативи або не програє вибори. Спікер на свій розсуд вирішує, в якому порядку повинні виступати депутати, стежить за тим, щоб вони говорили по суті питання, одноосібно припиняє пропозиції про припинення дебатів та ін Таким чином, спікер грає надзвичайно важливу роль у роботі Парламенту. Під час засідань спікер одягається в мантію і перуку з білого кінського волосу (для Бетті Бутройд було зроблено виняток - вона перуки не одягала). Після закінчення повноважень спікер отримує титул барона, стаючи членом Палати лордів.

Перший заступник спікера іменується головою комітету шляхів і засобів. Він обирається (як і 2 інших заступника) палатою з числа депутатів за пропозицією лідера палати - також практично довічно. Голова комітету шляхів і засобів заміщає спікера в його відсутність і головує на засіданнях комітету всієї палати. У відсутність голови його функції виконують 2 інших заступника.

Ще одним важливим посадовою особою є лідер. Його призначає Прем'єр-міністр [3] з числа найбільш впливових членів правлячої партії.

Основна функція лідера - представництво Уряду у палаті. Йому належать такі важливі повноваження, як визначення порядку денного сесії, програми законодавчих заходів.

Секретарські функції в Палаті громад виконує клерк. Йому допомагають 2 помічника. За питання безпеки в Палаті відповідає пристав.

Зобразимо структуру і склад комітетів у вигляді такої схеми:

комітети

Постійні

Комітет всієї палати

неспеціалізовані

спеціалізовані

Весь склад Палати: обговорення законопроектів, націоналізації майна і т.д.

А, В, С...

Зазвичай їх 7 -8, що нараховують від 15 до 20 членів. Призначення - розгляд біллів.

Від 9 до 14 членів. Утворюються по галузях і сферах управління.

Тимчасові