Побудова схеми листів карт масштабу 1 : 5000 на завдану площу з позначенням

їх номенклатури. В зошиті необхідно накреслити схему трапеції масштабу 1: 1 000 000 розміром 6 – 8 см із розграфуванням її на листи карти масштабу 1: 100 000. Лист карти масштабу 1: 100 000 виділяється штриховкою. Далі складається такого же розміру окрема схема карти масштабу 1: 100 000 з відображенням на ній трапеції карти масштабу

1: 25 000 заданої номенклатури. Потім окремо складається схема листа карти масштабу

1: 25 000 заданої номенклатури з географічними координатами кутів рамок трапеції. Для кутів рамки трапеції карти масштабу 1: 25 000 визначаються прямокутні координати за допомогою спеціальних таблиць, які показані вище.

Необхідно пам’ятати, що прямокутні координати в таблицях знаходяться по двом аргументам: географічній широті кута рамки та різниці довжин вершини кутів рамки та осьового меридіану. Якщо довгота осьового меридіану менше довготи вершини кута рамки трапеції, то ордината у має знак +, в іншому випадку ордината у має знак -.

Для переходу до приведених ординат необхідно до знайденого значення у додати +500 км і напереді покласти номер зони.

Із таблиць виписують на схему розміри сторін та діагоналей трапеції, її площу, а також зближення меридіанів як для окремих кутів рамки трапеції, так і середнє значення для трапеції в цілому.

Знак зближення меридіанів визначається знаком не приведеного значення ординати. Для контролю вибраних із таблиць величин обчислюють значення сторін і діагоналей за формулою

Де , - координати точок, між якими визначають відстань.

Для порівняння обчислених значень з табличними необхідно врахувати масштаб знімання. При цьому розбіжність не повинна перевищувати 0.2 мм.

Складають в довільному масштабі схему листів карт масштабу 1: 5000(на площу заданої трапеції масштабу 1: 25 000), на якій відображають їх номенклатуру.

2. Побудова схеми ділянки. На кальці, що накладена на карту масштабу 1: 25 000,

викреслюють рамки трапеції цієї ж карти з показом номенклатури, географічних координат кутів рамок. На схему наносять вихідні пункти планового та висотного обґрунтування.

3. Проектування світловіддалемірних полігонометричних ходів. Для згущення обгрунтування на площах даних трапецій карт масштабу 1: 5000, між заданими пунктами тріангуляції намічаються два полігонометричних ходи 4 класу, які будуть використані в якості обґрунтування, як для стереотопографічної зйомки, що проектується, так і наступних знімань в масштабах 1: 2 000 та крупніше. Розрахунки при проектуванні виконуються тільки для одного найбільш довгого ходу. Гранична відносна лінійна похибка по ходу приймається рівній 1: 25 000.

Проектування ходів необхідно виконувати у відповідності до вимог викдадених нижче.

Враховуючи призначення ходів, довжини ліній не повинні бути більше 1 км.Середня довжина лінії 0.5 км. Запроектовані ходи наносяться на карту олівцем, а потім переносяться на схему тушшю. На схемі позначають всі кути повороту ходів.

Для уточнення постійних приймопередавача та відбивача світловіддалеміра необхідно запроектувати в районі робіт пристрій польового компаратора(контрольного базису) довжиною 264 -300 метрів, із вимірюванням його мірним дротом з відносною граничною похибкою

Розрахункова частина складається із наступних етапів:

1. Встановлення форми ходу.

2. Визначення граничної похибки планового положення точки в самому слабому місці ходу після його врівнювання.

3. Розрахунок впливу помилок при лінійних вимірюваннях.

4. Розрахунок точності кутових вимірювань в полігонометрії та величин впливу окремих джерел помилок.