Розвиток і сучасний стан страхування майна сільськогосподарських підприємств України

СГ – одна з найдавніших, найважливіших і найризикованіших галузей економіки.

Забезпечення стабільного зростання галузі має здійснюватись шляхом створення умов для розвитку ефективного підприємництва в аграрному секторі, підвищення конкурентноспроможності продукції, створення цивілізованих засад для проживання і відтворення людського капіталу. Усе це вимагає серйозного фінансового оздоровлення господарств, що залежить і від того, як вирішується проблема зменшення ризику та розподілу втрати авансованих коштів наслідок природних та інших обставин.

Склад ризиків в сг зумовлюється видами діяльності або наявними ресурсами (ризики завдання шкоди рослинництву, тваринництву, основним засобам, фінансовим і труд ресурсам).

Захист від ризиків в сг забезпечується:

- за рахунок натуральних запасів (насіння, фураж) і грошових резервів, що формуються безпосередньо в господарствах.

- надання державних субсидій з бюджету або цільових резервів на здійснення заходів для відновлення виробництва

- страхування сг підприємств

В розвинених країнах першість належить фондам, створеним методом страхування. Це добре зрозуміли і уряди країн з плановою економікою. Ще з середини 60-х було визнано доцільним запровадити обов’язкове страх майна колгоспів, а за десять років і майна державних сг підприємств.

З поч. 1990-х років стр. захист сг товаровиробників значно послабився. Найбільш ризикованим є вирощування врожаю сг культур та багаторічних насаджень. Під це виробництво відведено більш як 1/2 території У

Сьогодні сг страхування в Україні здійснюється в обов’язковій і добровільній формі.

В обов’язковій формі страхуються:

1)страхування сг культур і багаторічних насаджень державними сг підприємствами, урожаю сг зернових культур і цукрових буряків підприємствами всіх форм власності;

2)страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, стих. лих і нещасних випадків згідно з переліком КМУ.

У роки централізованої, планової економіки захист радгоспів і колгоспів від негативного впливу стихійних явищ насамперед забезпечувався фінансуванням комплексу витрат з держ. бюджету, перерозподілом коштів підприємств через фонди міністерств, відомст та об¢єднань. Також діяла система обов¢яз. старах-ння всіх с/г підприємств. З початку 90р.страх. захист с/г товаровиробників значно послабився. Скоротилася бюдж. допомога, ком. банки не можуть покривати збитки, причинені природними катаклізмами, негативну роль зіграла висока інфляція. Такі умови не сприяли стахов. активності. Здійснення аграрної реформи має змінити ситуацію.Прискорення процесу приватизації власності у тому числі й на землю, дедалі інтенсивніше її використання, зміна стосунків з банками, перехід до сплати єдиного податку та інші чинники зумовлюють необхідність організації страхового захисту товаровиробників на нових засадах. Такий захист має насамперед спиратись на систему комерційного та взаємного страхування.

Сьогодні близько 20% сг користуються послугами страх і це становить 1,5% у надходженнях премій від усього ринку. Компаній, які здійснють сг страх, в Україні 37.

Недоліки страх сг в Україні:

- відсутність зацікавленості ск

- у аграріїв немає вільних коштів для сплати страх премій

- ряд ск свідомо йдуть на збитки для підтримання іміджу

- більшість ск не мають розвинених регіональних мереж

Можна сподіватись, що в перспективі в Україні страх. захист всіх с/г товаровиробників здійснюватиметься на добровільних засадах. Уже нині саме таким є страх. тварин, будівель, транс. засобів, готової продукції та інших матеріальних цінностей у державних, колективних і приватних господарствах. У перспективі, з появою в с\г підприємствах кращих фін. можливостей, може стати реальністю і створення товариств взаємного страхування.

71.Організаційні основи страхування майна с\г підприємств

Сільське господарство – найдавніша і традиційно одна з найважливіших і водночас найбільш ризикових галузей економіки. С/г підприємства дуже відрізняються від інших підприємств характером діяльності. С/г, як галузь, має свої особливості які впливають і на організацію страхування:

1. Залежність с/г виробництва від природнокліматичних факторів, коливання урожайності с/г культур викликають не рівномірність у річних доходах с/г підприємств.

2. Сезонний характер виробництва, тривалість виробничого циклу і нерівномірність у витратах впливають на початок і закінчення строків дії договорів стр-ня, на термін оплати страхових внесків.

3. сг – найбільш ризикована галузь, яка вимагає наявність у ск значних фінансових ресурсів та розгалуженої мережі представництв

4. необхідність перестрахувальних операцій

5. в Україні діють 2 обєднання (пули) – по страх і перестрах ризиків у сг

6. при страх важливим чинником є територія

Склад і структура виробничих фондів (основних і оборотних) впливає на визначення об’єктів стр-ня і на визначення обсягів покриття (обсягів страхової відповідальності). У склад основних фондів с/г підприємств поряд з будівлями, спорудами, обладнанням і іншими звичайними основними фондами входять робочі і продуктивні тварини та багаторічні насадження на які припадає 20% всієї сукупності виробничих фондів. У складі оборотних коштів велику питому вагу складають молодняк і тварини на відгодуванні, а також незавершене виробництво, яке включає урожай с/г культур, крім того, корми насіння і посадочний матеріал.

Види страхування в сільському господарстві:

- страхування урожаю с/г культур;

- страхування багаторічних насаджень;

- страхування тварин;

- страхування транспортних засобів і с/г техніки;

- страх-ня будівель та ін. майна с/г підприємств.

С/г страх-ня відбувається в обов’язковій і добровільній формах.

В обов’язковій формі здійснюється:

- страх-ня врожаю с/г культур, багаторічних насаджень державними с/г підприємствами;

- страх-ня урожаю цукрових буряків підприємств усіх форм власності;

- тварин на випадок знищення, вимушеного забою, стихійних лих, нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановлених КМУ.

Суб'єктами обов'язкового страхування є:

- страхувальники - державні с/г підприємства та с/г підприємства всіх форм власності щодо врожаю зернових культур і цукрових буряків;

- страховики - юридичні особи - резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення цього виду страхування.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству і пов'язані з неотриманням або недоотриманням врожаю с/г культур і багаторічних насаджень державними с/г підприємствами, зернових культур і цукрових буряків - с/г підприємствами усіх форм власності.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, сель, посуха, повне раптове знищення посівів карантинними шкідниками.

Страховим випадком вважається заподіяння страхувальнику прямих збитків у результаті часткової або повної загибелі врожаю с/г культур унаслідок прямої дії страхових ризиків.

Добровільне страхування урожаю с/г культур і багаторічних насаджень здійснюється на підставі комплексних правил страхування, в яких передбачені страхові програми з певним набором ризиків щодо укладання договору страхування. Досить незначна кількість страховиків сьогодні займається цією формою страхування.

Добровільне страхування сг тварин здійснюється на основі правил, які пропонують страховики.

Початком укладення дог. страхування є письмова заява страхувальника про бажання уклад. дог. страхування. При цьому страхова послуга може реалізовуватись методом прямого продажу, через посередників чи змішаним шляхом. Перед укладенням договору страхування сторони повинні узгодити усі моменти договору. Якщо під час дії договору страхування відбудеться зміна ризику за застрахованим об’єктом, страхувальник зобов’язаний повідомити про це страховика.

При настанні страхового випадку страхувальник повідомляє страховика і подає перелік необхідних док-в, а також надає можливість страховику оглянути пошкоджене майно. Страховик, в свою чергу, несе відповідальність за своєчасну сплату страхового відшкодування і в разі затримки сплачує пеню.

72. Страхування врожаю с\г культур та багаторічних насаджень

Головний обєкт страх в сг є вирощування врожаю сг культур і багаторічних насаджень, під які відведено понад половину території України. Воно відбувається переважно під відкритим небом і на результати господарювання істотно впливають кліматичні та інші природні умови, які важко спрогнозувати.

Сьогодні цей вид страх є обов’язковим згідно з постановою КМУ №1000 «Порядок і правила проведення обов’язкового страх врожаю сг культур і багаторічних насаджень державними сг підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сг підприємства всіх форм власності».

Суб’єкти: страхувальники(держ п-ва, п-ва усіх форм власності), СК, що мають ліцензію на здійснення обов страх врожаю (страховики).

Об’єкт – майнові інтереси, пов’язані з неотриманням або недоотриманням врожаю.

Страхові ризики – град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, селі, засуха, повне раптове знищення посівів карантинними шкідникми.

Страх випадок – завдання прямих збитків унаслідок часткової або повної загибелі врожаю

Не може бути об’єктом страх:

- врожай природних сінокосів і пасовищ;

- с\г культури, що посіяні на зелене добриво;

- с\г культури які висівали понад 3 роки і вони не разу не давали врожаю;

- с\г культури і багаторічні насадження розміщені поза зоною офіційного землевпорядкування.

Страхові тарифи диференційовані за культурами та областями коливаються від 6 до 9,5%.

Страхова сума визначається в розмірі вартості врожаю яку обчислюють шляхом множення середньої врожайності з га за останні 5 років на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік і на фактичну площу з якої збиратиметься врожай.

Страхове покриття становить 70%.

Відповідальність страховика починається з миті:

- появи сходів озимих культур восени, інших культур – навесні

- посадки однорічних культур і картоплі

- забарвлення бутонів культур у садах та ягідниках

- викидання суцвіття у виноградниках

І закінчується збиранням врожаю, але не пізніше ніж термін збирання врожаю в даній місцевості.

Збитки та їх відшкодування. Загальний збиток обчислюється як різниця між врожайністю з 1 га визначеного в договорі страхування та фактичною врожайністю з 1 га в поточному році помножену на площу і на ціну продукції.

Для отримання Відшкодування страхувальник подає в СК такі документи: заява про виплату, договір страхування, акт огляду стану посівів, документ що підтверджує настання страхового випадку, копії статистичних звітів та первинних документів відносно проведення посівів.

Рішення про виплату чи її відмови страховик має прийняти протягом 10 днів.

Причини відмови у виплаті: страхувальник ужив умисні дії, що призвели до страхового випадку; подано неправдиві відомості про об’єкт страхування; отримане відшкодування збитків від 3-ї особи, що винна у їх заподіянні.