Страхування автотранспортних засобів та основні умови його проведення

Цей вид страхування поширюється на механічні ТЗ (легкові, вантажні та спеціальні автомобілі, автобуси, трактори, мотоцикли, мопеди, моторолери, інші ТЗ, обладнані двигуном, і причепи до них), які зареєстровані в ДАІ.

Разом з ТЗ може бути застраховане додаткове обладнання (ДО). Переносні предмети (наприклад, малогабаритні телевізори, радіоприймачі, фотокамери). Окремо від ТЗ ДО зазвичай не страхують.

На страхування, як правило, не приймаються ТЗ, які пере­бувають в експлуатації понад 10 років, а також такі, що мають значну корозію або інші серйозні пошкодження.

Страхувальники. Страховими послугами з автострахування можуть скористатись як резиденти, так і нерезиденти. Страхува­льниками можуть виступати юридичні й фізичні особи.

Страхові ризики. Страховими ризиками вважають пошкоджен­ня, знищення або втрата ТЗ, його складових частин, деталей або устаткування внаслідок:

* дорожньо-транспортної пригоди (ДТП);

* пожежі, самозаймання або вибуху;

* стихійного лиха (землетрусу, зсуву, осідання ґрунту, обвалу, повені, бурі, падіння дерев тощо);

* зовнішнього впливу на ТЗ чужорідних тіл: викид каміння або інших предметів із-під коліс, падіння твердих предметів;

* протиправних дій третіх осіб, які незаконно заволоділи ТЗ, здійснили його викрадення (угін) або крадіжку деталей, ДО.

Страхування із сукупності названих ризиків називають повним каско. Якщо страхувальник обирає для страхування лише деякі з перелічених ризиків, то йдеться про неповне каско

Винятки зі страхових ризиків. До страхових ризиків не відно­сять й виплати страхового відшкодування не провадять у разі:

* незаконного заволодіння ТЗ, крадіжки його окремих частин і деталей, а також у разі знищення чи пошкодження ТЗ унаслідок умисних дій страхувальника та інших осіб, які користуються ТЗ на законних підставах, або якщо шкода є наслідком дій визначе­ного вигодонабувача;

♦ природного зносу конструкцій і деталей ТЗ;

♦ зміни конструкції ТЗ або установки невідповідних деталей (устаткування), на які немає допуску виробника або уповноваже­них органів;

♦ використання ТЗ у технічному стані, який не відповідає ви­могам Правил дорожнього руху (ГІДР);

♦ гниття, корозії та інших природних хімічних процесів, що відбуваються з ТЗ через зберігання його у неналежних умовах;

♦ обробки теплом, вогнем чи іншим термічним впливом на ТЗ;

Страхова сума й франшиза. Страхова сума не може переви­щувати страхової вартості ТЗ і ДО. Страхова вартість заявлених для страхування об'єктів визначається з урахуванням їх початко­вої вартості та норм амортизації на підставі заяви про страхуван­ня й документів, які підтверджують вартість ТЗ і ДО.

ТЗ може бути застрахований:

-на повну вартість;

-на суму в частці від повної вартості;

-із застосуванням «системи першого ризику».

Договір страхування може бути укладений за наявності безу­мовної франшизи, її розмір визначається залежно від умов стра­хування й типу ТЗ.

Страхові премії й терміни їх сплати. Страхова премія зале­жить від: страхової суми, а також страхового тарифу, на який впливає розмір безумовної та умовної франшизи; склад і параметри страхових ризиків з врахуванням марки ТЗ, його моделі, року ви­пуску, кількості та стажу водіїв, кількості ТЗ, які беруться на страхування, наявності охорони або протиугінних засобів; систе­ми знижок (надбавок); території дії договору страхування; термі­ну страхування.

Страхову премію страхувальник зазвичай вносить одноразово. В окремих випадках за згодою сторін премія може сплачуватися поетапно в обумовлені договором 2—4 строки.

Знижки та надбавки до страхових премій {«бонус-малус»). Бопус-малус — це система знижок або підвищень до базової ста­вки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує страхову премію.

96. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

Страхування здійснюється на умовах, визначе­них Законом України від 1 липня 2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назе­мних транспортних засобів». Крім ОСІДПВВНТЗ існує та­кож добровільна форма страхування відповідальності автовлас­ників. Вона може бути використана як доповнення до обов'язко­вої у випадках доцільності збільшення ліміту відповідальності страховика.

Страхувальниками ОСЦПВВНТЗ є юридичні особи та діє­здатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страху­вання відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації ТЗ.

Страховиками виступають організації, що мають ліцензію на здійснення цього виду страхування. Такі компанії повинні бути членами МТСБУ.

Потерпілими відповідно до закону визнаються треті особи, життю, здоров'ю та/або майну яких унаслідок ДТП ТЗ заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього ТЗ.

Страховим випадком вважається подія, унаслідок якої завдана шкода третім особам під час ДТП, що сталася за участю забезпе­ченого ТЗ й зумовила правову відповідальність особи, застрахо­ваної за договором.

Страхові платежі страховики визначають на підставі базово­го платежу та корегуючих коефіцієнтів. Ці показники розрахо­вуються МТСБУ актуарним методом. Базо­вий платіж і корегуючи коефіцієнти затверджує Держфінпослуг. 27.08.2010р. Держфінпослуг знизила базовий страховий платіж за договорами обов’язкового страхування ЦПВ власників наземних транспортних засобів за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України до 180 грн (раніше він становив 291 грн 49 коп.). Здавалося б через це «автоцивілка» мала б подешевшати, проте Держфінпослуг затвердило коригувальні коефіцієнти до базового тарифу, які збільшують вартість страховки в залежності від:

- типу транспортного засобу;

- місця переважного використання ТЗ (для фізосіб – місце проживання страхувальника; для юросіб – місцезнаходження страхувальника);

- сфери використання ТЗ;

- водійського стажу осіб, відповідальність яких застрахована за договором;

- кількості зазначених у договорі осіб;

- наявності чи відсутність у страхувальника (протягом попереднього року) спроб страхового шахрайства чи випадків, що були підставою для пред’явлення регресного позову.

Бонус-маяус. З метою заохочення безаварійної експлуатації ТЗ під час укладення договорів ОСЦПВВНТЗ більш як на півроку страховики мають право застосовувати корегування страхових тарифів.

Обов 'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн на одного потерпілого. Якщо таких було кілька, то ліміт відповідальності зростає, але не біль­ше як до п'ятикратного розміру.. Коли загаль­ний розмір шкоди за певним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, виплати кожно­му потерпілому пропорційно зменшуються.

Обов 'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю людей, становить 100 000 грн па одного потерпілого, але не більше п'ятикратного розміру цієї су­ми з розрахунку на всіх потерпілих.

Зазначені страхові відшкодування виплачуються за кожним страховим випадком, що настав упродовж періоду дії відпові­дного договору ОСЦПВВНТЗ у межах визначеного ліміту від­повідальності страховика.

Усі зазначені вищі умови застосовуються при внутрішньому страхуванні цив. відповід. автовласн. За договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик несе відповідальність за відшкодування збитку в межах лімітів тієї країни, де сталося ДТП.