Тема 12. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОК
ПЛАН
1. Страхування: його сутність, значення і функції;
2. Основні форми страхування, їх класифікація;
3. Прибутки і витрати страховика, фінансові результати страхових компаній.;
4. Страховий ринок, його сутність і значення.
Страхування: його сутність, значення і функції
Страхування є самостійною сферою фінансової системи. Включаючи сферу страхування до фінансової системи, ми виходимо з того, що економічна категорія страхування є складовою категорії фінансів.
Економічна сутність страхування полягає у створенні спеціалізованими організаціями — страховими компаніями страхового фонду, якій формується з внесків страхувальників і з якого відшкодовуються збитки, понесені страхувальниками в результаті страхових випадків, покритих страхуванням.
Водночас можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії страхування. Це:
1) страхування, пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню;
2) при страхуванні здійснюється солідарний розподіл завданого збитку між учасниками страхування, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду;
3) замкнений розподіл збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд;
4) перерозподільні відносини у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розподіл збитків у часі пов'язаний із випадковим характером виникнення надзвичайних подій.
Наведені особливості перерозподільних відносин, що виникають під час страхування, уможливлюють таке його визначення:
Страхування як економічна категорія — це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті.
Сутність страхування проявляється у його функціях. Вони дають змогу виявити особливості страхування як ланки фінансової системи. Страхуванню властиві такі функції: ризикова, попереджувальна, нагромаджувальна та контрольна. Головною, визначальною є ризикова функція, оскільки страховий ризик як імовірність збитків безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування — надання грошової допомоги постраждалим господарствам або громадянам. Саме в рамках ризикової функції відбувається перерозподіл грошових коштів серед учасників страхування у зв'язку з наслідками страхових подій. Попереджувальна функція пов'язана з використанням частини страхового фонду на зменшення наслідків страхового ризику. Заощадження грошових сум за допомогою страхування на дожиття пов'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного достатку. Отже, страхування може мати й нагромаджувальну функцію.
Контрольна функція страхування випливає з указаних вище трьох специфічних функцій і проявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах в умовах страхування. Відповідно до вимоги контрольної функції здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових операцій.
В Україні страхова діяльність регламентується Законом України ”Про страхування", прийнятим у березні 1996 року. З метою виконання вимог даного Закону Міністерство фінансів України виконує такі функцій:
- видача страховикам ліцензій на проведення конкретних видів страхування і перестрахування;
- встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;
- узагальнення практики страхової діяльності. Розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність;
- участь у здійсненні заходів з підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;
- ведення єдиного державного реєстру страхових організацій контроль за платоспроможністю страховиків у зв'язку з виконанням ними зобов'язань перед страхувальниками;
- розробка нормативної і методичної документації з питань страхової діяльності.
Страхові організації в процесі розвитку страхового ринку повинні прагнути до розширення асортименту видів страхування, поліпшення кількості та якості страхових послуг, до стабілізації страхових тарифів. Цьому сприятиме не тільки конкуренція, а й співробітництво між страховиками в різноманітних формах, включаючи участь у перестрахуванні й формуванні гарантійних фондів на випадок банкрутства окремих страховиків.
У страхуванні спостерігається зростання основних показників. Однак не всі резерви вичерпано. У державі застраховано лише близько 10 % ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90 – 95 %. На думку спеціалістів, існуюча структура страхового ринку України не сприяє зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх інвестицій. Українські компанії передають іноземним до 90 % страхової премії під час страхування авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'я осіб, які від'їжджають за кордон, до 50 % – під час страхування великих майнових ризиків.
Основні причини, які гальмують розвиток страхування:
По-перше, історія розвитку комерційного страхування в нашій країні поки непорівнянна з багатовіковими етапами розвитку страхування у Великобританії, Франції, Німеччини та інших постіндустріальних країнах.
По-друге, економічний розвиток, проблеми, кризи і нестабільність соціально-економічної ситуації, фінансово-кредитного обігу та невисокі темпи реального економічного зростання
По-третє, недовіра населення та організацій в цілому до фінансових інститутів, в числі яких і страхові компанії, довгострокових фінансових вкладеннях і фінансових інвестиціях.
По-четверте, відсутність сприятливих режимів оподаткування при укладенні договорів страхування, обмеження в інвестуванні, пов'язані з відсутністю надійних і ліквідних активів та інструментів на ринку, у цілому державної політики, стимулюючої розвиток страхування в країні
По-п'яте, невисока страхова культура населення.
Незважаючи на розвиток страхування, сектор продовжує зіштовхуватися з проблемами, що обмежують його ріст і перешкоджають галузі в досягненні її потенціалу.
Щодо окреслених проблем можна визначити такі пропозиції до розв'язання:
· впорядкувати страхове законодавство в цілому та окремих його положень, і привести їх у відповідність до існуючих економічних реалій;
· обґрунтування й досягнення оптимальної структури між різними формами страхування;
· залучення коштів страхових фондів на потреби інвестиційних вкладень;
· інтеграція страхування до європейських страхових структур;
· розробити ефективні механізми захисту інтересів страхувальників.