Майнове страхування

Тема № 6.

Особисте страхування

Акт про нещасний випадок – документ, що складається адміністрацією і комітетом професійної спілки підприємства-страхувальника, якщо з їх працівником (застрахованим), стався нещасний випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Акт надсилається до страховика для оформлення страхових виплат.

Асистанс – перелік послуг (в рамках договору страхування), які надаються при настанні страхового випадку (хвороби, нещасного випадку) через медичне, технічне і фінансове сприяння. Широко використовується в зарубіжних країнах при страхуванні подорожуючих під час поїздок за кордон.

Вигодонабувач – особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно.

Викупна сума – грошова сума, котра виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично згідно з методикою та у відповідності до чинного законодавства і є невід'ємною частиною правил страхування життя.

Застрахований – особа, на користь якої укладено договір в особистому страхуванні, де об'єктом страхового захисту є її життя, здоров'я і працездатність, має право на отримання страхової суми згідно з договором.

Нещасний випадок – раптовий вплив на тіло застрахованої особи, що призвів до втрати нею працездатності, травматичного ушкодження, каліцтва або смерті.

Медичне страхування – підгалузь особистого страхування, що включає види страхування на випадок втрати здоров'я від хвороби.

Медичні установи (суб'єкти медичного страхування) – лікувально-профілактичні заклади, що надають послуги з медичного страхування і мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності.

Страхова медицина – система охорони здоров'я, що фінансується за допомогою грошових фондів, створених на основі медичного страхування.

Страховий випадок при медичному страхуванні – звернення застрахованої особи до медичного закладу у зв'язку з гострим захворюванням, загостренням хронічного захворювання, травмою, отруєнням, нещасним випадком, іншим розладом здоров'я.

Тема № 7.

МАЙНОВЕ страхування

Аварійне застереження – умова страхування, що передбачає франшизу. Міститься переважно серед стандартних застережень щодо суден і вантажів. В полісах з неморського страхування в аварійному застереженні звичайно вказується, що збитки підлягають відшкодуванню пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості об'єкта страхування.

Аварійний внесок – платіж, що вноситься власником судна у клуб взаємного страхування. З А.в. утворюється страховий фонд, що витрачається клубом на оплату претензій.

Аварія – шкода та збитки, спричинені транспортному засобу, вантажу або фрахту у процесі перевезення.

Авіаційне страхування – комплекс страхових послуг, що включає: страхування авіа-каско, страхування авіазапчастин та двигунів, пасажирів від нещасних випадків, членів екіпажів, авіадиспетчерів та інших спеціалістів, страхування відповідальності аеропортів та власників (операторів) ангарів, відповідальності виробників повітряних суден та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов'язаних з авіацією галузей.

Автотранспортне страхування – спеціалізована галузь страхування, яка пов'язана з експлуатацією засобів автотранспорту. А.с. містить в якості самостійних видів: страхування засобів автотранспорту та страхування цивільної відповідальності власників засобів автотранспорту за збиток, спричинений ними третім особам.

Витрати на одержання страхового відшкодування – витрати на відшкодування збитку чи витрати на урегулювання претензій, таких як судові витрати, збори і витрати на оплату послуг незалежних оцінювачів, адвокатів, свідків та інші витрати на покриття особливих претензій.

Заходи превентивні – заходи з попередження загибелі і пошкодження застрахованого майна, передбачають витрати, пов'язані з пропагандою і проведенням відповідних організаційно масових заходів, спрямованих на збереження застрахованого майна.

Майнове страхування – галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхування є майно, що знаходиться у власності, розпорядженні або використанні юридичних та фізичних осіб.

Оцінка страхова – 1) вартість майна, що приймається для цілей страхування; 2) процес визначення вартості майна. О. с. визначається за балансовою вартістю майна з урахуванням амортизації (зносу).

Повна загибель – знищення застрахованих предметів внаслідок стихійного лиха, нещасного випадку або іншої події або пошкодження їх у такій мірі, коли відновлення неможливе.

Позов по відшкодуванню шкоди (збитку) – звертання до суду, арбітражу за захистом порушеного права чи інтересу, що охороняється законом, з метою відновлення попереднього стану, протизаконно пошкодженого майна чи іншого багатства, а коли таке відновлення неможливе, – відшкодування понесених збитків.

Позовна давність – термін дня захисту за позовом особи, права якої порушено. Умовами страхування, як правило, передбачаються конкретні строки, протягом яких страхувальник чи інші зацікавлені особи можуть подати до страхової компанії вимоги, що випливають із договору страхування.