Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення. Відтворення національного продукту і національного багатства

Процес виробництва як основа забезпечення існування людини має постійно відновлюватися.

Процес суспільного відтворення − це постійне й безперервне відновлення результату суспільного виробництва − продукту, а також робочої сили, засобів виробництва, природних ресурсів, інформації, форм та методів організації праці.

Найважливішим у відтворенні економічної системи є постійне відтворення робочої сили з високим рівнем освіти, кваліфікації, інтелекту і культури. Відтворення робочої сили полягає в безперервному відновленні та підтриманні фізичних сил і розумових здібностей людини, підвищенні кваліфікації працівників. На процес відтворення робочої сили впливає низка чинників, серед них – рівень економічного розвитку країни, культурні традиції, тривалість життя тощо.

Відтворення виробничих відносин полягає в їхньому вдосконаленні, що проявляється як:

— розширення товарно-грошових відносин на основі розвитку різноманітних форм власності;

— удосконалення економічних методів управління;

— розвиток кооперації в усіх галузях економіки. Удосконалення виробничих відносин сприяє прискоренню процесу відтворення елементів усієї економічної системи.

Відтворення природних ресурсів передбачає відновлення природних умов економічного зростання, збереження довкілля тощо.

Особлива роль в умовах постіндустріального суспільства належить відтворенню інформації на основі використання найновіших досягнень НТП, серед яких особливе місце займає всесвітня мережа Інтернет.

Залежно від результатів процесу відтворення розрізняють просте, розширене і звужене відтворення (рис. 16.1).

Рис. 16.1 Форми суспільного виробництва

Результати суспільного відтворення відображає ціла низка показників. Проаналізувати результати суспільного відтворення дає змогу система національних рахунків (СНР), яка включає наступні макроекономічні показники:

1) Валовий внутрішній продукт − загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду (найчастіше одного року).

Для реального обчислення загального обсягу виробництва необхідно, щоб усі товари та послуги, вироблені протягом певного року, були враховані тільки один раз, оскільки значна кількість їх проходять декілька виробничих стадій. З метою уникнення багаторазового врахування одного й того самого продукту при обчисленні ВВП враховується тільки кінцевий продукт. Кінцевий продукт − це товари та послуги, куплені для споживання, а не з метою подальшої обробки, переробки чи продажу.

Методи обчислення ВВП. Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:

— виробничим;

— методом обчислення витрат;

ВВП = С + Іg + G + Xn,

де С − витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів; Ig − валові приватні інвестиції (витрати підприємств на придбання сировини, матеріалів, обладнання, технологій тощо); G − витрати держави на утримання державного апарату (армії, правоохоронних органів та ін.); Xn − чистий експорт, розрахований як різниця між вартістю вивезених із країни і ввезених у країну товарів.

— методом обчислення доходів. Метод обчислення доходів передбачає додавання всіх доходів економічних суб'єктів країни:

ВВП = А +Nk+Z+R+Pr+P,

де А − амортизаційні відрахування; Nk − непрямі податки (на додану вартість, акцизи, мито), що входять у ціну товару Z − заробітна плата з усіма додатковими виплатами до неї; Р − прибуток підприємств усіх форм власності та господарювання (до вирахування податків); Pr − процент, що його отримують домашні господарства від розміщення заощаджень у фінансових установах; R − рентні доходи власників різноманітного майна від передачі його в оренду;.

2.Чистий внутрішній продукт = ВВП – амортизація;

3.Національний дохід = ЧВП – непрямі податки.

Особистий дохід = НД – внески на соціальне страхування – податки на прибуток підприємств – нерозподілені прибутки підприємств + трансфертні платежі.

4.Дохід кінцевого використання = ОД – особисті податки

Відтворення національного багатства

Про результати розширеного відтворення економічний потенціал певної країни найповніше уявлення дає національне багатство.

Національне багатство − це сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього досвіду, майстерності, творчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації.

Резервні

Рис.16.2 Структура національного багатства

Від ефективного використання національного багатства залежить економічний і соціальний прогрес суспільства.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: