Драматизовані хроніки

Так звані «д р а м а т и з о в а н і х р о н і к и», або драматизовані документальні програми вперше з´явилися ще у 50-х роках ХХ століття на телебаченні США у вигляді телевізійних спектаклів, створених на підставі реальних життєвих фактів і розіграних акторами в природній, побутовій манері.

В основі програм цього жанру – пов´язана з реальними подіями актуальна соціальна проблема, типова для даного часу ситуація, які слугують драматичною канвою екранної розповіді; сама ж дія розігрується акторами.

При цьому документальний фон, загальна реальна обстановка й атмосфера подій поєднуються з максимально природною для звичайного життя поведінкою акторів перед камерою. Методи зйомки в кращих «драматизованих хроніках» використовуються таким чином, аби справляти враження репортажу, або життя, яке підгледіли.

Жанр

Загальною формою організації творів журналістики, літератури і мистецтва є жанр, тобто історично стала організація форми розкриття змісту твору. Особливості кожного з жанрів формуються на підставі властивих йому матеріалу, спрямуванню, характеру композиції, ступеня узагальнення матеріалу, обсягу, виражальних і стилістичних засобів, формі кінцевої реалізації творчого продукту.

Саме ці характеристики формують і особливості режисерської праці над творами кожного з жанрів. 175. Жанри художнього телебачення До таких жанрів належать драматизовані хроніки, розважальні шоу, телевізійні спектаклі, адаптовані (тобто перероблені з урахуванням можливостей телебачення) записи концертів і театральних вистав, музичні кліпи, літературно-драматичні, зокрема, дитячі програми, постановочні музичні та розважальні концерти типу «Голубий вогник», «Криве дзеркало» тощо.