2015-06-28
444
| Дата | Строк розрахунків | Підстава | |
| До 23.11.2009 р. включно | 180 календарних днів | Закон №185 у редакції Закону№ 1108 | |
| 3 24.11. 2009 р. до 11.02.2010 р. | 90 календарних днів* | Закон №185 у редакції Закону №1533 | |
| * 90-денний строк розрахунків поширюється на: • експортні операції, за якими оформлення ВМЛ по продукції, що експортується, та підписання акта або іншого документа, який засвідчує виконання робіт, надання послуг, проведені з 24.11.2009р. (включно); • здійснені авансові платежі (при застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву, здійснені уповноваженим банком платежі на користь нерезидента) з 24.11.2009 р. (включно). Докладніше про це роз'яснено в листі ДПА У від 14.12.2009 р. № 27734/7/2250-17 | |||
| 3 11.02.2010 р. | 180 календарних днів | Закон №185 у редакції Закону №1814 | |
Ураховуючи викладене вище, а також те, що на момент набуття чинності Законом №1814 90-денний строк розрахунків, визначений Законом №1533, не закінчився, на розрахунки за експортно-імпортними операціями резидентів, що здійснені під час дії останнього закону, поширюватимуться строки, встановлені Законом №1814, тобто 180 календарних днів.
|
|
|
Датою надходження виручки в іноземній валюті за експортними операціями відповідно до Інструкції №492 є дата зарахування іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий в уповноваженому банку.
Ввезення товарів на митну територію Україну та вивезення товарів за її межі вважають здійсненими з моменту оформлення відповідної ВМД. Згідно з постановою №574 ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Митним законодавством України не передбачено декларування робіт, послуг, об’єктів інтелектуальної власності. З огляду на це для визначення строку повернення валютних цінностей в Україну приймається дата підписання акта виконаних робіт, наданих послуг.
Для резидентів, що здійснюють експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором. Законом №351 передбачено низку додаткових умов, а саме: протягом 5 робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
|
|
|
На практиці виникають ситуації, коли сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) приймають рішення про його трансформування, наприклад переоформлюють бартерний договір на договір купівлі-продажу або інші види договорів. При цьому слід пам’ятати, що в разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору строки, передбачені ст. 2 Закону №351, не поновлюються і не перериваються. Винятком є переоформлення бартерного договору, предметом якого виступають високоліквідні товари. При цьому переоформлення здійснюють в установленому порядку, а строк грошової оплати продовжується із 60 до 90 днів.
Слід звернути увагу, що при здійсненні операцій у галузі ЗЕД у відносинах між резидентами і нерезидентами, крім розрахунків в іноземній валюті або за бартером, можуть виникати зустрічні вимоги щодо оплати заборгованості, яка з’явилася при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Вітчизняне законодавство (Закони України №959, №185, Декрет №15-93 та ЦКУ) не виключають можливості припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.
Отже, припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між суб’єктами при проведенні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами зарахуванням зустрічних однорідних вимог можливе за обов’язкової наявності певних умов, а саме:
• існує заборгованість на момент зарахування зустрічних однорідних вимог;
• вимоги мають бути зустрічні, що випливають із різних взаємних зобов’язань між двома сторонами і строк виконання за якими настав;
• вимоги мають бути однорідними (грошові кошти);
• припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами зарахуванням зустрічних однорідних вимог слід здійснювати у визначені Законом №185 строки.
З цього приводу доцільно звернутися до роз’яснення, наданого наказом ДПАУ №450 від 03.08.2006 р.
Перевищення законодавчо встановлених строків здійснення розрахунків у галузі ЗЕД передбачає отримання спеціального дозволу:
• індивідуальної ліцензії НБУ — при здійсненні експортно-імпортних операцій (постанова № 484);
• індивідуального дозволу Мінекономіки України - при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спецпризначення (постанова №1489).
Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, регламентовано постановою №756.
Порушення законодавчо встановлених строків розрахунків у галузі ЗЕД за винятком випадків, коли резидент має індивідуальну ліцензію (дозвіл) на продовження зазначених строків, тягне за собою застосування фінансових санкцій у вигляді пені. Розмір пені та порядок її нарахування передбачені чинним законодавством (табл. 3).
Таблиця 3
