Критерії якості ЗУН

Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об’єктів оцінювання. Важливо, щоб вибрані критерії не були складними, мали однакову форму чи показник (словесний або цифровий).

За аналізом об’єктів контролю в початкових класах визначаємо критерії:

- якість знань: міцність, повнота, глибина, узагальненість,систематичність,

системність, дієвість;

- рівень сформованості вмінь (предметних, розумових, загально-навчальних,

оцінних): копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за

зразком, за аналогією і в нових ситуаціях;

- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: оволодіння досвідом творчої

діяльності та розв’язання проблеми (частково-пошуковий, пошуковий);

- рівень самостійності учня при виконанні завдань; відсутня готовність до

сприймання допомоги, виконує зі значною допомогою, виконує з незначною

допомогою, виконує без допомоги.

За критеріями виділили 4 інтегровані рівні навчальних досягнень учнів:

· початковий, бал 1-3

· середній, бал 4-6

· достатній, бали 7-9

· високий, бали 10-12

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів реалізується в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінок в балах. Об¢єктивність і наочність оцінки–бала, що виставляється учням при оцінці результатів їх навчальної діяльності, забезпечується встановленням відповідних критеріїв.

Є загальні критерії і критерії з кожного навчального предмету (загальні і специфічні). В методиках викладання навчальних предметів визначений об¢єм ЗУН учнів з відповідного навчального предмету з врахуванням специфіки предмету.

Норми оцінок передбачають єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів; розробляються за єдиними критеріями, містять єдині вимоги до усних, письмових і практичних робіт учнів, відображають найтиповіші ситуації під час перевірки і оцінювання, враховують специфіку змісту навчальних предметів. Розробляються для кожного предмета.

До таких критерій належить:

- обсяг (повнота),

- міцність знань,

- оперативність знань,

- гнучкість знань,

- конкретність і узагальненість

- систематичність і системність,

- вміння викласти знання в учнів, письмовий і графічних формах, дотримуючись логічної послідовності. граматичної та стилістичної грамотності, виразною. Багатою мовою,

- якість знань, умінь та навичок.

Рівень знань як критерій оцінки може бути:

- репродуктивний (знання учнів виступають як усвідомлено сприйнята, зафіксована в пам’яті й відтворювана об¢єктивна інформація про предмети пізнання),

- реконструктивний (знання учнів виявляються в готовності та вмінні застосувати їх у подібних, стандартних або варіативних умовах),

- творчий (учні можуть продуктивно застосовувати знання і засвоєні способи дій в нетипових, змінених (нестандартних ситуаціях).

Норми оцінок – конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу.

Єдині вимоги – єдиний підхід до оцінювання ЗУН.

Оцінювання супроводжується оцінкою.

Особливості оцінювання в I і II класах.

Учні І і ІІ класів значно відрізняється від ІІІ і ІV класу: за ступенем включення в навчальну діяльність, ставленням до школи, досвідом співпраці з однокласниками й учителем і т.д.

Враховуючи вікові особливості молодших школярів, у структурі початкової школи розрізняють мікро етапи: І - ІІ кл. (6-7-річні учні), ІІІ - IV кл.(8-10-річні). 6-7-річки емоційно переживають оцінку своєї діяльності, тому що в дошкільному віці у дітей сформувалося позитивне уявлення про себе. В школі це уявлення випробовують.

Позитивні і негативні емоції в процесі навчання, переживання успіхів та невдач→ створення сприятливого емоційного фону в класі.

Позиція вчителя.

Акценти на позитивне в діяльності учня.

Враховувати індивідуальні особливості учня.

Оцінювати навчальну діяльність, а не особистість учня.

Порівняння з попередніми успіхами чи невдачами, самоаналіз, взаємоаналіз.

Міміка і пантоміміка дитини під час оцінки.

Форми і прийоми оцінювання 6-7-річок:

- Різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно й за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу. У такій же формі висловлюють зауваження, заперечення, осуд.

- Розгорнуте словесне оцінювання (вчитель аналізує хід роботи, її результат, коментує спосіб виконання, стимулює, показує способи роботи).

- Перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз’яснює за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення).

- Аргументована само – і взаємоперевірка.

- Динамічна виставка дитячих робіт.

- Визначення активності учнів на уроці умовними символами, фішками, геометричними фігурами.

- Ігрова оцінка – нагородження переможців ігровими атрибутами (книжки –розфарбовки, квіти, листівки і т. ін.)

На основі зібраних даних про засвоєння програмового матеріалу учнем протягом року (ведення щоденних спостережень, результатів перевірки і підсумкових робіт) учитель робить висновок про переведення вихованця до наступного класу. Атестація дітей, які не засвоїли програмного матеріалу, вирішується індивідуально в кожному окремому випадку.