Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ)

7 8 9 10 11 12 13

План лекції

9.1. Сутність та головні ознаки МЕІ.

9.2. Форми МЕІ.

9.3. Основні сучасні інтеграційні угрупування країн та особливості розвитку європейської інтеграції.

9.4. Проблеми європейської економічної інтеграції України.

9.1. Витоки інтернаціоналізації господарського життя пов’язані з:

· первісним нагромадженням капіталу;

· великими географічними відкриттями кінця XV - початку XVI ст.;

· розширенням національних ринків;

· формуванням світового ринку.

Інтеграція (з лат.: integratio) – перекладається як поновлення, доповнювання, об’єднання в єдине ціле окремих елементів. Поняття протилежне «інтеграції» - дезінтеграція.

Розвиток продуктивних сил країни неминуче веде їх до виходу на зовнішні ринки. Внаслідок цього відбуваються зростання міжнародних зв’язків і взаємопереплетення національних економік. Все це й сприяє інтернаціоналізації господарського життя. На певному її етапі відбувається зближення національних економічних й політичних структур окремих країн, формуються певні форми взаємодії між ними на основі МЕІ.

Теоретичне осмислення МЕІ здійснювали зарубіжні вчені протягом десятиліть:

· ринкова теорія МЕІ (автори: Кассель, Арон, Репке);

· неоліберальна теорія (Вайлер, Алле, Майер);

· структурна теорія (Мюрдаль, Маршалл, Майлз);

· неокейнсіанська теорія (Купер, Тінберген, Штоллер);

· функціональна теорія (Хаас, Най, Шуман та ін.)

У своїх працях вони довели, що МЕІ – процес економічної взаємодії національних господарств різних країн, який проявляється у наступному:

· розширенні й поглибленні виробничо-технологічних зв’язків;

· спільному використанні ресурсів;

· об’єднанні капіталів;

· створенні загальних сприятливих умов економічної діяльності;

· усуненні взаємних бар’єрів.