2015-06-30
604
Одним з найважливіших видів прикладної космічної діяльності, найщільнішим чином пов’язаних з повсякденним життям на Землі та таких, що відкривають найширші можливості для підвищення рівня життя, є космічна метеорологія.
Погода і клімат у тому чи іншому місці є результатом складної взаємодії місцевих, регіональних і глобальних чинників, пов’язаних з циркуляцією та динамікою атмосфери, які, у свою чергу, залежать від взаємодії атмосфери з океаном, суходолом, рослинністю та кріосферою.
З перших запусків метеорологічних ракет і КА з встановленою на них спеціальною апаратурою стали можливими отримання різноманітної метеорологічної інформації про погодні явища, доповнення даних, які надаються наземними станціями, мережа яких поки що є вкрай нерівномірною на материках і акваторіях. Спостереження за погодою одночасно на усій земній кулі, яке уможливилося завдяки застосуванню системи метеосупутників, дозволило суттєво покращити коротко- та довгострокові прогнози погоди, зробити більш точними попередження про тайфуни, урагани, повені та посухи, передбачення льодової обстановки в океанах, настання періоду дощів і багатьох інших кліматичних явищ. Покращення ж зазначених прогнозів має надзвичайно важливе значення для різних сфер діяльності людини, в особливості для сільського господарства, авіації, автомобільного, залізничного та водного транспорту, зв’язку тощо.
|
|
|
Метеорологічні супутники надають у розпорядження синоптиків нові можливості більш точного прогнозування погоди. Крім цього, системне вивчення чинників, які впливають на клімат, постійний аналіз та вимірювання цих чинників, у тому числі й поза межами земної атмосфери у найближчому майбутньому, можливо, дозволять відповісти на питання: як все більш агресивна по відношенню до природи господарська діяльність людини впливає на клімат Землі? чи реальною є загроза глобального потепління із усіма його катастрофічними наслідками для багатьох регіонів планети? чи оборотні зміни в озоновому шарі Землі, та чи не загрожують ці зміни самому існуванню біосфери? чи можливо, якщо не завадити, то хоча б попередити завчасно стихійні лиха та техногенні катастрофи, що так часто в останній час докучають людству?
Глобальні спостереження in situ та з космосу провадяться на постійній основі в рамках Всесвітньої служби погоди Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), їх результати передаються до центрів обробки даних, в яких і складаються прогнози погоди на період від доби до двох тижнів. Координаційна група з метеорологічних супутників відіграє роль координуючого механізму відносно співпраці між операторами метеорологічних супутників, які функціонують як на геостаціонарній, так і на низькій навколоземній орбітах (ННО), і забезпечує також безпосередню взаємодію між користувачами і операторами супутників.
|
|
|
ВМО вивчає проблеми співробітництва держав у сфері застосування ШСЗ в метеорології, створення та експлуатації всесвітньої служби погоди, дослідження можливості використання ШСЗ для глобального збору метеорологічних даних. Крім цього, в полі зору ВМО знаходяться проблеми створення мережі станцій і центрів метео-, гідро- та геофізичних спостережень та обслуговування, а також стандартизація засобів і методів метеоспостережень, використання їх результатів в авіації, судноплавстві, сільському та водному господарстві, сприяння співробітництву між метеорологією та гідрологією тощо.
Задачі та цілі космічної метеорології потребують розширення міжнародної співпраці, оскільки усі держави однаково зацікавлені в покращенні методів прогнозування погоди, від яких залежить і точність прогнозів, і можливості збільшення термінів такого прогнозування. Тому саме ООн відіграє значну роль в подальшому розвитку міжнародного співробітництва в сфері космічної метеорології.
Сучасний стан космічної метеорології характеризується двома важливими досягненнями установ системи ООН і Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) та її партнерських організацій, які мають практичне значення для усього людства: підвищення надійності прогнозування погоди та клімату, а також оцінка причин і стану розвитку довготермінових змін в рамках біосфери землі.
Ці останні досягнення дають підстави розраховувати на появу більш широких можливостей в майбутньому і, в першу чергу, в плані рішення, зокрема, таких сучасних соціально-економічних питань, як щорічне планування виробництва продовольства та матеріалів, перспективне інвестування в розвиток інфраструктури та раціональне використання прісноводних ресурсів тощо.
З метою реалізації цих можливостей планується забезпечення такими послугами та продуктами, як:
а) 30-хвилинне попередження про найнебезпечніші явища погоди, наприклад, прогнозування торнадо більш ніж за 10 хвилин до їх появи – заздалегідь важка, але необхідна справа в тих районах, де є можливою їх поява;
б) 5-денне прогнозування шляхів ураганів з точністю до 30 км: щоб скоротити число помилкових сповіщень, що обумовлені існуючою наразі невизначеністю щодо місць зіткнення ураганів із земною поверхністю, яка складає приблизно 400 км за три дні до події;
в) 10–14-денний прогноз погоди: нові види та засоби вимірювань, особливо тропосферних вітрів, и суттєвий прогрес в галузі моделювання здатні максимально підвищити точність короткострокового та середньострокового прогнозування погоди;
г) 12-місячне регіональне прогнозування кількості опадів: нещодавні успіхи в галузі моделювання глобального гідрологічного циклу свідчать про можливості складання регіональних прогнозів гідрологічного циклу на основі глобальних спостережень гідрологічного циклу;
д) 15–20-місячне прогнозування явища «Ель–Ніньо»: «ретро-спективний прогноз» двух останніх явищ «Ель–Ніньо» свідчить про можливості їх прогнозування за допомогою відповідної системи космічних і наземних спостережень та їх цілеспрямованого моделювання;
e) 10-літнє прогнозування клімату: прогнозування клімату на десятиліття теоретично є можливим, якщо дослідницькі системи, які застосовуються на цей час в майбутньому будуть доповнені до рівня експлуатаційних систем.
