Об'єкти портфельного інвестування

МІЖНАРОДНЕ ПОРТФЕЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ

Портфельні інвестиції (ПІ) — це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не надає інвесторові реального контролю над об'єктом інвестування, і метою якого є виключно отримання доходу у формі дивідендів чи відсотків.

Можливі об'єкти портфельного інвестування та їх характеристика представлені в таблиці.

Таблиця

Об'єкти портфельного інвестування

Портфельні інвестиції	Акціонерні цінні папери — цінні папери, що обертаються на ринку, засвідчують участь їх власника у формуванні статутного фонду акціонерного товариства та надають майнове право і право на отримання відповідної частки доходів у вигляді дивідендів
Боргові цінні папери - цінні папери, обертаються на ринку та засвідчують відносини позики між власником документа та емітентом	Облігації — цінні папери з граничним терміном погашення, що надають право власникові отримувати фіксований дохід від їх номінальної вартості
Прості векселі — письмові боргові зобов'язання, що надають беззаперечне право їх власникові по закінченні терміну зобов'язання вимагати від боржника сплати визначеної на векселі суми
Боргові розписки (ноти — короткострокові грошові інструменти (3 — 6 місяців), що випускаються позичальником на своє ім'я за домовленістю з банком, який гарантує їх розміщення на ринку, придбання нереалізованих, пролонгацію кредиту та надання резервних коштів
Інструменти грошового ринку — грошові документи, що надають їх утримувачу безумовне право на гарантований грошовий доход на певну дату (казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти)
Фінансові деривативи — похідні (вторинні) грошові інструменти, що засвідчують право їх власника на купівлю або продаж первинних цінних паперів (опціони, ф'ючерси, варанти, свопи)

Міжнародні операції з цінними паперами — це надзвичайно складний вид діяльності. Тому, як правило, вихід на міжнародний фондовий ринок можуть здійснити лише великі компанії та організації, а також уряди країн з розвинутою інфраструктурою національного внутрішнього ринку цінних паперів. Частка приватних учасників портфельної інвестиційної діяльності вкрай мала.

Порівняно з прямими інвестиціями портфельні мають ряд позитивних особливостей, серед яких найважливіші:

а) вища ліквідність — спроможність досить швидко та без значних фінансових втрат перетворитися на готівкові гроші;

б) порівняно легка керованість (мобільність), зумовлена як швидкістю їх реалізаційної спроможності, так і простотою процедури купівлі-продажу.

Порівняльні недоліки портфельних інвестицій поділяються на:

1. загальні (притаманні усім без винятку формам і видам) та

2. специфічні (пов'язані із конкретними об'єктами інвестування).

До загальних відносяться:

а) порівняно високий рівень ризику, який поширюється не лише на доход, а й на весь інвестований капітал;

б) нижчий рівень доходності (як правило, дивіденд, навіть за найприбутковішими простими акціями, в розрахунку на 1 грошову одиницю вкладеного капіталу, становить лише 40 — 50% рентабельності прямих інвестицій у реально працюючі компанії);

в) відсутність у більшості випадків можливості впливати на рівень доходності цінних паперів та їх ринкову вартість.

Мотивація міжнародного портфельного інвестування в цілому близька до мотивації прямого інвестування. Однак зважаючи на значно вищу ліквідність портфельних інвестицій порівняно з прямими, головною метою інвестора при портфельному інвестуванні є намагання максимізувати прибуток при оптимальному співвідношенні "доходність — ризик".

До 80-х років XX ст. частка портфельних інвестицій у структурі валових міжнародних інвестицій була порівняно стабільною і становила приблизно 20%. Починаючи з 90-х років, вона стрімко зростає і лише за два десятиріччя збільшується до 60 % (2003 р.).

Комп'ютерна революція, створення глобальної інформаційної мережі значно полегшують процеси моніторингу міжнародного ринку цінних паперів, роблять можливим майже миттєве реагування на зміну його кон'юнктури, спрощують оформлення фінансових угод та прискорюють процедуру переказу грошей між країнами та континентами.

Понад 90 % портфельних зарубіжних інвестицій рухається між розвинутими країнами. Причинами цього є:

• наявність налагодженої розгалуженої інфраструктури фінансового ринку, потенціал якої дозволяє оперативно "обслуговувати" дуже великі потоки капіталу;

• традиції та гарантії щодо виконання своїх фінансових зобов'язань;

• стабільність та достатня прозорість податкового законодавства;

• менша політична ризикованість операцій тощо.

Експорт портфельних інвестицій з країн, що розвиваються, дуже нестабільний і, як правило, набуває форми легальної та нелегальної "втечі капіталів". Імпорт капіталів до цієї групи країн пов'язаний переважно із позиками та фінансовою допомогою з боку окремих держав, наддержавних утворень чи міжнародних валютно-фінансових інститутів, яка має як комерційний, так і некомерційний характер.

Основні операції з цінними паперами учасників міжнародної портфельної інвестиційної діяльності:

- купівля цінних паперів за власний рахунок;

- купівля цінних паперів за рахунок коштів замовника та за дорученням;

- продаж власних цінних паперів;

- продаж цінних паперів за дорученням;

- інформаційне, консультативне та аналітичне обслуговування для аналізу фондового ринку та портфелю фінансових активів;

- дії, які створюють умови та супроводжують операції з цінними паперами;

- посередницькі дії щодо організації випуску та первинного розміщення цінних паперів;

- операції, які пов`язані з розрахунками з цінними паперами;

- реєстрація власників цінних паперів щодо здійснення операції купівлі-продажу цінних паперів;

- збереження, охорона та пересилання цінних паперів;

- погашення цінних паперів у відповідний термін;

- виплата дивідендів з акцій та купонних платежів з облігацій;

- операції конвертування конвертованих привілейованих акцій та облігацій в прості акції;

- операції передачі повноважень на голосування довіреній особі;

- андеррайтинг;

- операції реінвестування дивідендів від цінних паперів та доходів від зростання ринкової вартості цінних паперів;

- операції розміщення цінних паперів під заставу;

- операції щодо управління портфелем цінних паперів;

- надання та одержання позичок цінними паперами;

- страхування валютних ризиків.

Операції з цінними паперами на міжнародному рівні є особливим та надзвичайно складним видом діяльності. Ось чому вихід на цей ринок здійснюють великі організації та уряди тих країн, де є розвинута інфраструктура національного фондового ринку.

Сучасні інвестиційні потоки активно концентруються у промислово розвинутих країнах. Концентрація у цих країнах характерна і для портфельного інвестування та міжнародних інвестиційних кредитів. Під впливом активних глобалізаційних процесів видозмінюється функціональна структура міжнародного інвестиційного ринку.