Основні проблеми міжнародного співробітництва у переробних галузях промисловості

Сучасне виробництво характеризується величезним асортиментом продукції, що виготовляється у світі А так як складне за 1 асортиментом виробництво є ще й складним за технологічним і набором операцій, то більшість фірм не в змозі виготовляти продукцію від початкової стадії до кінцевої. Це, як ми вже знаємо, і призводить до спеціалізації та кооперації не тільки на національному рівні, а й на міжнародному. Отже, міжнародне співробітництво у переробній сфері виробництва — це міжнародне виробниче співробітництво, яке здійснюється у формі міжнародної! спеціалізації та кооперації переробного виробництва на різних! рівнях господарювання і координується міжнародними організаціям та іншими міжнародними інститутами.

З розвитком нових досягнень науки і техніки структура переробної промисловості також постійно змінюється, а відповідно відбуваються зміни і в міжнародному співробітництві у цій сфері. І Від криз 70—80-х років надзвичайно потерпіли галузі, продукція І яких є найбільш матеріало - та енергомісткою. Відповідно проглядався відтік іноземних капіталів з металургії, з транспортного і і важкого машинобудування, з верстатобудування та основної хімії. У топ же час здійснювані іноземні інвестиції направлялись І на пожвавлене застосування в машинобудуванні автоматизації та 1 роботизації, технологічного устаткування. Наприклад, очікується, що загальний парк промислових роботів в індустріальних країнах! до кінця сторіччя складатиме до 500 тис. штук, що потребує знач-і них спільних міжнародних коопераційних зусиль.

Помітно розширюється співробітництво у виготовленні електронно-обчислювальної техніки. Зростання продажів персональних ЕОМ у розвинених країнах складає в, середньому біля 20% за рік. Помітнішу роль у такому співробітництві грають нові індустріальні країни. Республіка Корея все більше спеціалізується і на виготовленні персональних ЕОМ. Уже майже немає в західній! промисловості фірм, які би при виробництві ЕОМ не використовували мікросхеми, виготовлені в Таиланд. Ще більшого ступеню міжнародна кооперація набула в інтегрованій Європі, де немає Жодного більш-менш складного електронного механізму, який би був виготовлений повністю із комплектуючих однієї кра­їни.

З кожним роком усе ширше застосування у переробній про­мисловості знаходять порошкова металургія, нові високоміцні пластичні матеріали, тканини та інші штучні вироби, які заміню­ють природні матеріали, розв'язуючи цим проблему обмеженості ресурсів і залежності ряду країн від імпорту ресурсів. У той же час, па сучасному етапі розвитку науки і техніки жодна з країн, якою б вона розвиненою не була, не в змозі самостійно рухатися одночасно ефективно на всіх напрямках розвитку НТП, якщо не спиратиметься на досягнення інших кран в галузях науки, техні­ки та промисловості.

Сьогодні людство надзвичайно сильно здатне впливати на при­роду, а тому виникли проблеми захисту довкілля. У більшості, країн світу з'явилися природозахисні організації, деякі з котрих переросли у міжнародні. Уряди країн все частіше стежать за зменшенням впливу виробництва па природу, створюють екологічнозахисиі закони. Це викликало до життя такі напрямки роз­витку промисловості, як розробка і застосування маловідходних і безвідходних технологій, нових машин Г устаткування, призна­чених для ліквідації шкідливих промислових викидів.

У сфері міжнародного співробітництва щодо переробного ви­робництва, як і у сфері міжнародного виробничого співробітницт­ва взагалі, активно діють різного роду міжнародні інститути, особ­ливо їх багато у регіонах. При ООН діє спеціалізований заклад з промислового розвитку ЮНІДО, який сприяє міжнародному спів­робітництву, особливо індустріалізації країн, що розвиваються. Створене ЮНІДО в 1966 році.

Основні завдання ЮНІДО:

— вироблення рекомендацій і надання конкретної допомоги країнам у підготовці програм індустріалізації з урахуванням по­літичних, економічних, соціальних, фінансових і технічних фак­торів;

— посередництво у встановленні контактів між фінансовими, промисловими та урядовими органами промислово розвинених держав та їхніми партнерами у країнах, що розвиваються;

— організація і проведення науково-дослідної, пошукової ро­боти з обґрунтуванням промислових проектів, насамперед, у пе­реробних галузях;

— надання інформації з різних напрямків розвитку техноло­гій виробництва й організація обміну досвідом управління про­мисловими підприємствами;

— надання допомоги у підготовці національних технічних кадрів; — здійснення прогресивних соціально-економічних перетво­рень на глобальному та національному рівнях.

При ЮНІДО створено Банк промислової та технологічної ін­формації, який має зв'язки з подібними банками на регіонально­му та національному рівнях.

Керівні органи мають такий склад:

— Генеральна конференція;

— Рада з промислового розвитку;

— Комітет з програмних і бюджетних питань;

— Секретаріат. Штаб-квартира у м. Відень.

Варто зазначити, що співробітництво між розвиненими краї­нами і країнами, що розвиваються, поки що має здебільшого од­нобокий характер: останні слугують сировинним придатком пер­ших. Та все ж об'єктивний процес розвитку світового господарст­ва веде до того, що розвинені країни допомагають країнам, що розвиваються, створювати переробну промисловість. Адже ринок розвинених країн уже насичений товарами, а тому необхідно роз­ширювати його, але у нерозвинених країнах мало платоспромож­них покупців, бо їм ніде заробити гроші. Створюючи у країнах, що розвиваються, переробну промисловість, багатшу і платнику, ніж сировинна, розвинені країни цим розширюють ринок для себе.