Транснаціональний бізнес

Як і з багатьма іншими категоріями, в літературі про транс­національний бізнес є певні розбіжності при визначенні та назві фірм, що цим бізнесом займаються. А назви бувають такі: бага­то - (або мульти -) національна корпорація; багатонаціональна компанія; транснаціональна компанія або знову ж таки корпора­ція; глобальна компанія; багатокраїнна компанія.

Більш-менш принциповими тут виглядають два моменти: по-перше, не всі компанії бувають корпораціями (акціонерними то­вариствами), а тому, узагальнюючи, варто притримуватись термі компанія». По-друге, в літературі в більшості "випадків не робиться чіткого виділення різниці в термінах «транснаціональ­ний» і «багато - чи мультинаціональний» і подаються вони, як синоніми. У європейській літературі може дещо частіше зустрі­чається термін «багатонаціональна компанія», а в американській літературі, як, до речі, і в документах ООН, частіше користу­ються терміном «транснаціональна корпорація». Якщо узагаль­нити підхід тих, хто вбачає різницю між транснаціональною ком­панією (ТНК) і мультинаціональною компанією (МНК), то вар­то виділити наступне: під ТНК розуміється така компанія, го­ловне підприємство і власник якої знаходяться в одній країні, а філії (чи дочірні компанії) знаходяться, як у цій же країні, так і обов'язково в інших країнах, а під МНК розуміють компа­нію, котра представляє кооперативне об'єднання невеликої кількості (двох ти трьох) головних підприємств з такої ж кількості країн плюс широку мережу філій (чи дочірніх компаній), що функ­ціонують в різних країнах світу.

V рамках даного параграфу йтиметься про міжнародний біз­нес, здійснюваний фірмами, які мають форму великих компаній з широкою мережею філій, що знаходяться в різних країнах, а тому немає ніякої потреби шукати різницю в назвах і викорис­товуватись буде термін «транснаціональні компанії (ТНК)»

- Найбільш важливі фактори, які сприяють інтернаціоналізації діяльності фірм і створенню філій за кордоном:

— насиченість внутрішнього ринку і зростання конкуренції на національному ринку;

— поява нових ресурсних можливостей, пов'язаних з нижчою вартістю факторів виробництва в інших країнах;

— сприятливість інвестиційного клімату в інших країнах;

— розвиток інфраструктури міжнародного бізнесу та системи комунікацій;

— заохочення з боку держави до вивезення капіталу;

— бажання розділити ризик між великою кількістю продуктів та ринків.

Транснаціональні компанії характеризуються такими основ­ними рисами:

а) інтернаціональні у сфері функціонування й застосування

капіталу;

б) мають, як правило, величезний матеріальний і фінансовий

потенціал;

в) виходячи з попередньої ознаки, мають можливість здійсню­вати значні відрахування па науково-дослідні та дослідно-кон­структорські розробки (ТНК є носіями досягнень передової науки, передових технологій);

г) мають, як правило, зв'язки з національними банківсь­кими компаніями і національними банківськими системами, вхо­дять у фінансові групування;

г) як правило, це багатономенклатурні фірми, діяльність яких досить сильно диверсифікована;

д) їм притаманна відносна незалежність руху власного капі­талу по відношенню до процесів, що відбуваються в національних межах.

— набирають сили нові індустріальні країни із швидкоростучими новими ТНК, а відповідно посилюється конкурентна боротьба у світі транснаціонального бізнесу.

Важливу роль грають ТНК розвинених країн в розвитку еко­номіки країн, що розвиваються. Насамперед, варто відзначити, що ТНК не тільки сприяють розвитку, а и безпосередньо розвивають промисловість в країнах, що розвиваються. Цей процес супровод­жується наданням доступу до фінансових ресурсів ТНК, до нових технологій, якими вони володіють. Через ТНК з'являється можли­вість просування національної продукції країн, що розвиваються, на зовнішній ринок. Важливе значення має підготовка національ­них кадрів з допомогою ТНК.

Попри наведені позитивні сторони діяльності ТНК на теренах країн, що розвиваються, існують і ґанджі в такій діяльності. Ду­же часто економіка цих країн під впливом ТНК розвивається од­нобоко, спеціалізуються вони в основному на добуванні сировини, що робить їх сировинним придатком ТНК- Останні отримують прибутки від своєї діяльності і це було би нормально, якби ті при­бутки не вивозились у країну головної компанії, а залишались би економіці країни, що розвивається. Буває, що ТНК вивозять в країни, що розвиваються, екологічно шкідливе виробництво, а це псує довкілля. Тому й не дивно, що названі країни, вірніше, їхні держави, стараються використовувати різноманітні форми здійс­нення контролю за діяльністю ТНК на їхніх теренах. Допомагає їм в цьому і ООН.