Закони бюрократизації Паркінсона. Ці закони сформулював англійський дослідник С

Ці закони сформулював англійський дослідник С. Паркінсон:

· закон «зростаючої піраміди»: чиновник збільшує кількість підлеглих, а не суперників. Чиновники працюють один на одного, тому середній приріст штатів у бюрократичній організації становить 5, 75 % у рік;

· закон «коефіцієнта марності»: кабінети, комісії, президії та інші органи управління втрачають реальну владу, коли їхніх членів стає понад 21. У середньому «коефіцієнт марності» кабінетів коливається між 19–22 членами;

· закон «нової будівлі»: адміністративна будівля досягає досконалості тільки тоді, коли установа занепадає. Іншими словами, налагоджене влаштування будинку — симптом занепаду. Досконалість — це довершеність, а довершеність — це смерть;

· закон «хвороби Паркінсона»: перший симптом полягає в тому, що серед співробітників з'являється людина, у якій поєднані повна профнепридатність і заздрість до чужих успіхів; друга стадія хвороби настає тоді, коли носій бюрократичної «зарази» хоча б незначною мірою проривається до влади (його легко впізнати по завзятості, з якою він виживає здібніших, і не дає просунутися тим, які можуть виявитися здібнішими в майбутньому); третя стадія настає тоді, коли у всій установі, знизу доверху, немає жодної придатної людини. «Лікування»: на першій стадії створити обстановку нетерпимості до профнепридатних; на другій — варто застосовувати «хірургічне» втручання (ефективний, наприклад, метод регулярної «прополки» при атестації кадрів); на третій стадії «хвора» установа вилікувати себе не може і будь-яке «лікування» повинне надійти ззовні.