Автор теорії бюрократії М. Вебер трактує організацію як інструмент для досягнення групових цілей. Його модель організації — це структура керованих частин. Такі структури Вебер вважав знаряддям, спеціально створеним в інтересах ефективного здійснення групових намірів і планових перетворень, що передбачає:
· чіткий розподіл праці, який забезпечує висока кваліфікація і спеціалізація персоналу;
· сувору відповідність працівників до виробничих вимог;
· сувору організацію ієрархічної структури влади;
· регламентацію рішень і дій необхідними інструкціями, які забезпечують однаковість діяльності, її безперервність і стабільність, незалежно від штатних змін;
· створення спеціального адміністративного апарату для забезпечення ефективного функціонування структури, особливо каналів комунікації;
· емоційну нейтральність і безособовість відносин співробітників на всіх рівнях організації;
· створення системи соціальних дистанцій, яка забезпечує необхідну раціональність суджень при виконанні службових обов'язків, коли емоційність виключається;
· розробку процедур призначення посадових осіб після їхньої відповідної перевірки;
· тривалість перебування на отриманих посадах і захист від довільного звільнення.