Корпоративні, державні та муніципальні облігації. Види облігацій в залежності від характеру обігу

Залежно від того, хто виступає емітентом цінного паперу облігації поділяють на:

- державні (облігації зовнішньої та внутрішньої державної позики). Державна облігаційна позика — це сукупність економічних відносин, що виникають між державою, як позичальником, і кредиторами — фізичними або юридичними особами (приватними особами, фінансово-кредитними установами, акціонерними товариствами, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями тощо) у процесі формування загальнодержавного фонду грошових ресурсів.

- місцеві (випускаються сільськими, міськими, обласними та іншими органами влади). Місцеві облігації випускаються місцевими органами влади, які також можуть бути активними учасниками ринку цінних паперів. Емісія муніципальних облігацій забезпечує зниження вартості обслуговування внутрішнього боргу, залучення в економіку регіону коштів іноземних інвесторів та сприятиме трансформації коштів населення в інвестиції.

- інституційні ( облігації підприємств). Інституційними облігаціями називаються такі облігації, які випускаються юридичними особами, котрі в більшості випадків займаються підприємницькою діяльністю.

Державні облігації –це, як правило, наднадійні цінні папери з середнім рівнем доходності.

Муніципальні цінні папери мають низький рівень доходності, вирізняються надійністю та високими податковими знижками.

За ступенем надійності облігації поділяють на:

· забезпечені (під заставу майна, цінних паперів);

· незабезпечені (без заставні).

Емітент може випускати забезпечені та незабезпечені облігації. Забезпечення впливає на ступінь їх надійності. Випуск забезпечених облігацій означає, що емітент гарантує виконання своїх зобов'язань як щодо повернення основної суми боргу, так і щодо виплати доходів.

У випадках, коли емітент здійснює випуск незабезпечених облігацій, він має повідомити про це в умовах випуску. Незабезпечені облігації — це прямі боргові зобов'язання, що не висувають майнових претензій до компаній. Фактично забезпеченням таких облігацій є загальна платоспроможність компанії.

Забезпеченість чи незабезпеченість облігацій впливає на розмір доходу за ними. Забезпечені облігації є надійними, й відсотки на них встановлюються меншими, ніж за незабезпеченими облігаціями.

На ринку цінних паперів можуть бути у обігу і облігації інших країн, як державні так і корпораційні.

Недавно виник новий вид міжнародних облігацій з покриттям в міжнародній грошовій одиниці ЕКЮ ‑ єврооблігації. Дані облігації вирізняються винятково високим статусом гаранта, яким є уряди європейських держав та міжнаціональні організації. Виникнення ринку єврооблігацій викликане перш за все недавнім виникненням банківських операцій нового типу - валютних “свопів”.

Залежно від наявності будь-яких обмежень на обіг облігації класифікують:

· з вільним колом обігу (на пред'явника);

Вільний обіг облігацій передбачає, що вони можуть вільно переходити з власності одних інвесторів у власність інших, і при цьому умови купівлі-продажу є предметом домовленості між сторонами за угодою. Здійснюючи випуск таких облігацій, емітент не встановлює жодних обмежень на їх обіг

· з обмеженим колом обігу (іменні);

Емітенти не завжди зацікавлені в тому, щоб випущені ними облігації перебували у вільному обігу на ринку. В таких випадках умовами випуску встановлюються певні обмеження на їх обіг.

· ті, що знаходяться поза обігом;

В окремих випадках облігації можуть викуплятися без права їх обігу. Інвестори, які придбали такі облігації, повинні залишатися їх власниками до моменту погашення цих облігацій. Це означає, що протягом зазначеного в облігації строку власник облігації не має права ні продавати, ні обмінювати, ні дарувати ці цінні папери.

За ознакою надійності облігації бувають: облігації, які варто інвестувати ‑ такі цінні папери, що випускаються надійним емітентом з твердою репутацією (вища та середня якість); макулатурні облігації ‑ спекулятивні папери з високою долею ризику і високим купонним доходом (рейтинг Ba\BB - C).

Серед некорпораційних облігацій виділяються:

- зберігальні облігації, котрі випускаються та повністю гарантуються урядом або органами місцевої влади. Державні облігації це як правило наднадійні цінні папери з середнім рівнем доходності. Муніципальні цінні папери мають низький рівень доходності, вирізняються надійністю та високими податковими скидками;

- рентні облігації (як правило лише державні) для яких характерна відсутність терміну погашення.