Звіт про прибутки та збитки за 20ХХ рік

Статті	20ХХ р.	20ХХ р.
Дохід від реалізації	х	х
Собівартість реалізованої продукції	(х)	(х)
Валовий прибуток (збиток)	х	х
Інший операційний дохід	х	х
Витрати на збут	(х)	(х)
Адміністративні витрати	(х)	(х)
Інші операційні витрати	(х)	(х)
Прибуток від операційної діяльності	х	х
Фінансові витрати	(х)	(х)
Дохід від асоційованих компаній	х	х
Прибуток до сплати податків	х	х
Витрати з податку на прибуток	(х)	(х)
Прибуток після сплати податків	х	х
Неконтрольована частка	(х)	(х)
Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності	х	х
Екстраординарні статті	х	(х)
Чистий прибуток за період	х	х

Слід зазначити, що, за умови застосування другого способу подання інформації у Звіті про прибутки та збитки, підприємства повинні розкривати додаткову інформацію про характер витрат, включаючи витрати на амортизацію, витрати на персонал, та ін.

Вибираючи спосіб подання інформації, у Звіті про прибутки та збитки необхідно врахувати історичні, галузеві чинники, а також характер діяльності підприємства.

МСБО 1 «Подання фінансових звітів» передбачає також необхідність розкриття у Звіті про прибутки та збитки або у Пояснювальних примітках до фінансової звітності інформації про суму дивідендів на акцію, оголошену чи запропоновану за період, який охоплюють фінансові звіти.

Слід звернути увагу на те, що в переглянутому у вересні 2007 р. МСБО 1 «Подання фінансових звітів» передбачено складання усіма підприємствами звіту про Сукупні прибутки та збитки. Цей звіт передбачає відображення в ньому усіх без винятку доходів і витрат. Іншими словами доходи і витрати, які відображаються безпосередньо у складі власного капіталу (доходи від дооцінки основних засобів, переоцінки фінансових інструментів, доступних для продажу, прибутки або збитки від переведення фінансових звітів у іноземні валюти та ін.) будуть подаватися у Звіті про сукупні прибутки та збитки.

Причому переглянутий МСБО 1 «Подання фінансових звітів» пропонує два підходи до складання цього звіту:

− перший підхід передбачає наведення всіх статей доходів і витрат в єдиному Звіті про сукупні прибутки та збитки;

− другий підхід передбачає складання двох звітів: Звіту про прибутки та збитки і Звіту про сукупні прибутки та збитки, тобто звіту, що містить інформацію про усі визнані доходи і витрати та до останнього перегляду МСБО 1 «Подання фінансових звітів» (до 2007 р.) був альтернативою Звіту про зміни у власному капіталі.

Звіт про зміни у власному капіталі, його зміст і порядок складання

Вивчаючи дану тему, необхідно пам’ятати, що важливою складовою фінансової звітності зарубіжних підприємств є Звіт про зміни у власному капіталі (Statement of Changes in Equity), який має велике практичне значення у забезпеченні корисною інформацією про їх власні фінансові ресурси всіх зацікавлених користувачів. Цей звіт містить інформацію про всі зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок операцій з власниками капіталу, а також впливу статей доходів та витрат, прибутку або збитку, які визнаються безпосередньо у складі власного капіталу.

Вимоги стосовно подання інформації про зміни у власному капіталі викладено у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів». Згідно з цим стандартом підприємства повинні подавати окремим компонентом своєї фінансової звітності звіт, в якому наводиться:

− чистий прибуток, або збиток за певний період;

− суми за кожною статтею доходів та витрат, які визнаються у складі власного капіталу, і загальна сума за цими статтями;

− загальна сума доходів і витрат за період (підсумок попередніх статей) з окремим виділенням суми, що відноситься до власників капіталу материнської компанії та до неконтрольованої частки;

− кумулятивний вплив на кожний компонент власного капіталу змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок, визнаних згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Крім того, у Звіті про зміни у власному капіталі або в Примітках підприємства повинні подавати інформацію про:

− операції з власниками капіталу та виплати власникам дивідендів;

− залишки нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок і кінець звітного періоду, а також зміни за період;

− узгодження балансової вартості кожного класу вкладеного капіталу і кожного резерву на початок і кінець звітного періоду з відображенням кожної зміни окремо.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» до перегляду у 2007 році передбачав два підходи до подання інформації у Звіті про зміни у власному капіталі (рис. 2.6)

Застосовуючи перший підхід, у Звіті про зміни у власному капіталі узагальнюються абсолютно всі зміни у власному капіталі за звітний період. Цей звіт має форму таблиці, в якій узгоджується сальдо кожного компоненту власного капіталу на початок і кінець звітного періоду. У додатках до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» наведено приклад формату Звіту про зміни у власному капіталі, але він не має обов’язкового характеру.

Слід зазначити, що Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» передбачається подання інформації про зміни у власному капіталі у цьому звіті не менш, ніж за два періоди: звітний і попередній.

Другий (альтернативний) підхід до подання інформації про зміни у власному капіталі передбачає відображення у Звіті лише визнаних у складі власного капіталу доходів та витрат, а також прибутків та збитків. Згідно з цим підходом узгодження залишків власного капіталу, резервів, нерозподіленого прибутку на початок і кінець звітного періоду, інші зміни у власному капіталі (інвестиції власників, розподіл прибутку між ними тощо) розкриваються у Примітках до фінансової звітності.

Рис. 2.6. Підходи до подання інформації про зміни у власному капіталі

Переглянутий у 2007 р. МСБО 1»Подання фінансових звітів» значно спрощує структуру Звіту про зміни у власному капіталі. З 1 січня 2009 р. цей звіт містить узгодження власного капіталу на початок і кінець періоду шляхом подання:

− підсумку визнаних доходів і витрат за період;

− впливу змін в облікових політиках і виправлень помилок на капітал, відображених згідно з МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»;

− змін у власному капіталі, що виникли внаслідок операцій із власниками.

Отже, Звіт про зміни у власному капіталі з 1 січня 2009 р. став безальтернативним, тому, що до 1 січня 2009 р. можна було подавати замість нього звіт про визнані доходи і витрати, а зміни в капіталі внаслідок операцій з власниками наводити у примітках до фінансових звітів.

Зміст, структура та методика складання звіту про рух грошових коштів

Опрацьовуючи тему, слід звернути увагу на те, що інформація про рух грошових коштів згідно з операціями, які здійснювались за звітний період, деталізована за видами діяльності підприємства, міститься в Звіті про рух грошових коштів (Statement of Cash Flow).

Звіт про рух грошових коштів є одним із основних компонентів обов’язкової фінансової звітності, в якому відображається вплив операційної, інвестиційної і фінансової діяльності на грошові потоки компанії за звітний період. Він надає інформацію, яка доповнює Баланс та Звіт про прибутки та збитки і дає змогу користувачам оцінити чисте збільшення (або зменшення) грошових коштів за звітний період.

Порядок складання і подання Звіту про рух грошових коштів регламентується Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 «Зві­ти про рух грошових коштів», який був виданий у 1992 р. і набрав чинності з 1 січня 1994 р. Слід зазначити, що з липня 1977 р. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 і звіт за цим стандартом мали назву «Звіт про зміни у фінансовому стані». Підставою для їх перегляду у 1992 р. було зростання потреби в інформації про формування грошових потоків підприємства.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 «Звіти про рух грошових коштів» не передбачає жорсткої регламентації змісту Звіту про рух грошових коштів та порядку його подання. Так, відзначається, що підприємство подає у звіті рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності найбільш прийнятним для нього способом.

Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку дозволяє застосовувати різний перелік статей звіту, але вимагає, щоб інформація була деталізована достатньою мірою.

Складання Звіту про рух грошових коштів включає чотири етапи:

1) визначення грошових потоків від операційної діяльності;

2) визначення грошових потоків від інвестиційної діяльності;

3) визначення грошових потоків від фінансової діяльності;

4) узагальнення одержаної інформації у вигляді Звіту про рух грошових коштів.

Такий підхід до подання інформації у Звіті про рух грошових коштів дає можливість визначити загальну суму змін у складі грошових коштів та їх еквівалентів, а також їх залишки на кінець звітного періоду. Ця інформація подається разом із залишками грошових коштів та їх еквівалентів на початок звітного періоду у заключній частині Звіту про рух грошових коштів.

Таким чином, згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 Звіт про рух грошових коштів містить чотири складові, а саме:

1. Рух грошових коштів від операційної діяльності.

2. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності.

3. Рух грошових коштів від фінансової діяльності.

4. Загальні зміни у складі грошових коштів та їх залишки на початок і кінець звітного періоду.

Заповнюється Звіт про рух грошових коштів на підставі показників Балансу, Звіту про прибутки та збитки, даних аналітичного і синтетичного обліку та Приміток до річної фінансової звітності.

Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 «Звіти про рух грошових коштів» передбачено подання інформації про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності за двома методами: прямим і непрямим.

Використовуючи прямий метод, у Звіті про рух грошових коштів послідовно наводяться основні види (статті) надходжень та видатків грошових коштів, різниця між сумами яких відображає зміни у складі грошових коштів. З метою визначення грошових потоків від операційної діяльності цей метод передбачає трансформування окремих статей доходів і витрат Звіту про прибутки та збитки, відображених за принципом нарахування, у потоки грошових коштів, сформованих згідно з касовим методом обліку. Для цього здійснюється коригування доходів і витрат, відображених у Звіті про прибутки та збитки, на основі аналізу змін у Балансі протягом звітного періоду стосовно запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, а також інших статей негрошового характеру (табл. 2.6).

Таблиця 2.6