Дихання

Поклоніння сонцю. В.П. Учні стають «зграйкою». Ноги на ширині плечей, стопи стоять паралельно, руки вільно опущені. На видиху долоні скласти «будиночком» на рівні грудей.

Знадання

1) Вдих — руки й голову підняти вгору;

2) Видих — нахил, руки долонями впираються в підлогу;

3) Вдих — ліву ногу відставити назад, голову підняти вгору;

4) Видих — ногу повернути у В. П., голова опущена вниз; 5—6) вдих-видих — повторити те саме із праної ноги;

7) Вдих — випрямити хребет, голову тримати прямо;

8) Видих — долоні скласти «будиночком* на рівні грудей.

Вправа виконується одночасно всіма спочатку в дуже по­вільному темпі. Поступово темп прискорюється до максимально швидкого, потім варто заспокоїти подих.

Арлекін. В. П. Учні стають «зграйкою». Руки від плеча до ліктьового суглоба зафіксовані паралельно до підлоги, передпліччя й кисті вільно висять. «Холодний видих» через «п» — один швидкий коловий рух передпліч і кистей рук при закріпленому плечовому поясі. Далі на кожний видих швидкість руху рук збільшується, і так до б колових рухів на одному видиху. Потім повторити рухи у зворотному порядку, зводячи їх знову до одного на видиху. Амплітуда — максимально можлива.

Вирости квітку. В. П. Учні стають «зграйкою». Руки перед грудьми, пальці стиснені в кулак. Вимовляючи скоромовки й приказки, засновані на сонорних звуках: [н], [м], [л], учні уявляють, що «вирощують квітку», якою в цьому випадку є кулак.

Мішень. В. П. Учні стають «зграйкою». За допомогою приголосних звуків: [в], [п], [г], [т], [д] «обстрілюють» уявлювану мішень. Необхідно прицілитися пальцем, як пістолетом, і посилати звук точно «в ціль».

Кнопки. В. П. Учні стоять перед столом. «Укручуючи» рукою й звуком гвинтики, чітко вимовляти: «Тчка, тчку, тчке, тчки, тчко».

Жонглер. В. П. Учні стають «зграйкою». Учням пропонується уявити, що вони розкручують на паличці, що стоїть на долоні, уявне блюдце. Поступово збільшуючи швидкість обертання, спробувати тим утримати, чітко повторюючи: «Дабідабидуп — дабідабидуп — дебідабидуп».