О - О - О - О - О – О

Лука. Спробувати тричі вимовити знайоме з дитинства «Агов-в-в!», уперше активно посилаючи звук, кличучи когось до себе. Удруге відтворити почуте на ваш заклик (луну). А втретє — ще активніше відгукнутися.

Гудок. Учні разом, як гудок, тягнуть голосний: «Уууууу...» «Гудок» не голосний, без напруження, губи в положенні «хоботка». Ускладнення

1. До голосного [у] додається голосний [о]: «Ууоууоууоуо ууо...»

2. До голосного [у] додається голосний [а]: «Ууаууаууаууаууау уа...»

3. До голосного [у] додається голосний [є]: «Ууеууеууеууеу уе...»

4. До голосного [у] додається голосний [і]; «Ууіууіууіууіууі...».

5. До голосного [у] додається голосний [и]: «Ууиууиууиууиууи...»

6. Загудіти, зливаючи в одну суцільну лінію звучання всі шестиголосних [у], [О], [А], [Е], [І], [И]: «Ууоууаууеууіууи».

Мета цих вправ полягає в тому, щоб досягти однакової якості звучання всіх голосних [у], [о], [а], [є], [і], [и]. Для цього необхідно намагатися залишати губи весь час (і під час вимови інших голосних) у положенні голосного [у] (відчути лише легкі рухи губ і язика).

Сопілочка. Учні промовляють слова:

Люблю в саду дудіти у дуду!

Дуду! Дуду і Дуду! Дуду!

Я йду, іду, іду, іду

І дму в сопілочку — дуду!

Дуду! Дуду! Дуду! Дуду!

Дуду! Дуду! Дуду! Дуду!

Стежити за зібраністю губ «у рупор».

Наша річка. Двоє ледачих флегматичних чоловіків розмовляють.

1 -й чоловік. Наша річка широка, як Ока.

2 -й чоловік. Наша річка широка, як Ока? Як, як Ока?

1 -й чоловік. Так! Як Ока, широка наша ріка!

Вони настільки ледачі, що, відкривши рот, не закривають його. Адже всі приголосні звуки можна вимовити без участі губ — тільки за допомогою язика (і нехай вони не зовсім точно звучать). Так слід і робити: відкрити рот і ледве «ворушити» язиком.

Радист. Один учень «радист», а другий — «розвідник». «Радист» налагоджує «радіозв'язок» із «розвідником». Що трапилося? Чому так довго мовчить? Наполегливо, не припиняючи, подавати свої позивні:

— Я — «Альфа»! Я — «Альфа»! Я — «Альфа»! Як чутно? Як чутно? Прийом...

— Я — «Альфа»! Я — «Альфа»! Я — «Альфа»! Як чутно? Як чутно? Прийом...

Мовчання! Ще й ще раз!.. Надсилати позивні доти, поки нарешті не пролунає відповідь:

— Я — «Айсберг»! Я — «Айсберг»! Я — «Айсберг»! Чую вас добре.

— Я — «Айсберг»! Я — «Айсберг»! Я — «Айсберг»! Переходжу на прийом.

Необхідно правдиво поводитися в запропонованих обставинах. Одна рука біля рота «тримає мікрофон», друга — перевіряє зрідка «навушники» — чи все в порядку. «Айсберг» дуже довго не відповідає! Наполегливе бажання досягнути мети — почути у відповідь позивні «Айсберга» — сприятиме виникненню різного інтонаційного звучання: позивні вимовлятимуться то тихіше, то голосніше, то швидше (здалося, що хтось відповідає), то повільніше (ні, помилка: мовчання в навушниках!), то вище, то нижче за тоном голосу.

Можна замінити позивні, але вони повинні починатися на голосні.

Стрілок. «Стріляти» з «пістолета»: «Піф-паф! Піф-паф! Піф-паф!..» Для того щоб досягти різкого вибуху звуку [п], необхідно «натискати» пальцем на уявний курок. Легке напруження в пальці передається в губи (вони стиснуті) і є сигналом для поштовху повітряного струменя, що із силою розриває губи.

Потяг Передавати стукіт коліс потяга в різному темпі. Потяг від ходить: «Тук-тук-тук...» Додає хід: «Туктуктуктуктуктуктуктук туктуктуктуктуктуктук...»

Жонглер. Жонглювати уявними м'ячиками: «Ду-тту! До-тто! Да-тта! Де-тте! Ді-тті! Ди-тти!»

На наголошений — перший склад (ду, до, да, де, ді, ди) — права рука кидає «м'яч» нагору, ліва — в цей час передає «м'яч» за «м'ячем» у праву для підкидання. Неодмінно досягати координації руху рук і звуку. Рука нагору — звук на наголошеному складі —нагору!

Ускладнення. Учні кидають один одному «тарілки». Від першого учня одна за одною летять «тарілки» до товариша: «Гду! Гдо! Гда! Где! Гді! Гди!» Він посилає їх назад, супроводжуючи політ «тарілок» іншими сполученнями звуків, у вимові яких необхідно тренуватися.

Змінюється темп руху — змінюється темп мовлення. Рука — вільна. Тільки кисть руки робить різкий ривок, пускаючи в політ «тарілки». Якщо рух кисті руки напружений — «тарілка» не полетить. Якщо позбутися напруження руки — звуки полетять із «тарілками».

Бадмінтон. Учні стають одне напроти одного. їм необхідно відчути вагу «ракетки», що знаходиться в правій руці. «Волан» — у лівій руці першого учня. Починається гра:

1-й учень, Ббу! («Волан» летить до товариша.)

2-й учень. Ббо! (Кидає його назад.)

1-й учень. БбаІ (Удар рукою вперед і нагору.)

2-й учень. Ббе! (Аналогічно відповідає товариш.)

1 -й учень. Ббі! (Відбиває «волан» «ракеткою».)

2-й учень. Бби! (Відбиває «волан» «ракеткою».)

Рух руки, що відбиває «волан», легкий, вільний. «Волан» летить нагору й уперед — так само летить і звук (у головний резонатор і в «залу для глядачів»).

Правдиво виконувати вправу. Стежити одне за одним, а також занапрямком польоту «волана».

Змінювати сполучення приголосних.

Барабанщик. Учні грають на уявному барабані. «Палички» — руки а вільними кистями, легко відскакують на кожний наголошений голосний звук у слові. Не потрібно грубо бити по «барабану». Ледь торкнувшись «барабана», кисть руки відкидається нагору.

Пари барабанів.

Пари барабанів,

Пари барабанів

Била

Бурю.

Пари барабанів,

Пари барабанів

Пари барабанів

Била

Бій. І. Сельвинськии

Ножиці. Різкими, короткими рухами пальців руки «розрізати» уявний папір. Супроводжувати рух пальців («ножиців») звуками «чик».

Почати повільно різати: «Чик! Чик! Чик! Чик!»

Пристосуватися, різати швидше: «Чик-Чик-Чик!»

Завершити різати: «Чик!»

Виправдовувати рух («обрізати» край фотографії або «підрізати» чубчик тощо).

Дзвіночки. Учням необхідно уявити, що вони тримають в одній руці дзвінок більшого розміру, він дзвонить: «дзінь-дзінь», а в другій — меншого розміру, він дзвонить вище й дзвінкіше: «дінь-дінь». Учні дзвонять то в один дзвінок, то в другий, промовляючи «Дзінь-дзінь! Дінь-дінь!»