Інтонування розділових знаків

Мовлення вимагає для кожного розділового знака відповідної інтонації. Адже саме в ній закладений вплив на слухачів:

• питальна фонетична фігура — до відповіді;

• оклична — до співчуття й схвалення або до протесту;

• дві крапки — до уважного сприйняття подальшого мовлення Вивчити відповідну до кожного розділового знаку інтонацію - це означає пізнати природу живої мови; зробити її виразною, здатною точно і яскраво «малювати» голосом думки, висловлю вати підтекст, виражати почуття.

Однак, розділові знаки не можуть замінити неповторну інди­відуальність, своєрідність мовлення кожної людини. Розглядати інтонацію тільки як мелодійну зміну голосу при різних розділових знаках і визначенні наголошених слів було б неправильно. По­няття «інтонація» дуже складне. Інтонація виникає як результат прояву конкретного завдання мовленнєвої дії конкретної людини в конкретних обставинах спілкування (хто, кому, де, навіщо,. і яким ставленням, метою тощо).

Розділові знаки не тільки групують слова у фрази й свідчать про мовленнєві зупинки (паузи), але й несуть величезне емоційне навантаження:

• залучають слухача до процесу мислення;

• змушують його думати, шукати відповідь на поставлені запитання;

• змушують співпереживати мовцеві.