Іменники з основою на і короткий

До цієї відміни належали ім. ч.р. і ж.р., що у Н.в. одн. мали закінчення -ь: гость, Господь, радость, соль.

Іменники мали закінчення -ь, як і ім. jo-коротких-основ, внаслідок чого вони не завжди чітко розмежовуються. Проте характерною ознакою ім. і-коротких основ є закінчення: -ть, -дь, -зь, -сь, -бь, -вь, -мь, бо якби вони належали до jo-коротких основ, то приголосні т, д, з, с, в, м +j зазнали б відповідних фонетичних змін. Крім того, до і-коротких-основ належали слова: угль, огнь, звір.

Типи іменникових основ

Система іменникового відмінювання в праіндоєвропейській мові грунтується на розподілі іменників за типами основ. Іменник являв собою трикомпонентну єдність:

-коренева морфема

-показник основи

-флексія

Суфікс основи(детермінатив) слугував показником належності слова до певного класу. За особливостями детермінатива розрізнялися основи на голосний і основи на приголосний.

Серед основ на голосний виділялись іменники з детермінативами *ã/jã, *ǒ/jŏ, *ŭ, *ū, * ĭ:

*ã/jã - іменники чол. І жін. роду, спільного роду, які мають закінчення -а, -йа, рідше -і (графічно и): рука, нога, слуга, душа, земля, княгини, судии;

*ǒ/jŏ - іменники чол., сер. роду. У Н.в. Одн. Іменики чол.р закінчувалися на -ъ чи -ь, а іменники сер.р на о,е: братъ, чоло, вино, листъ, конь, море, ножь, олень.

*ū – іменники жіночого роду, що в Н.в мають закінчення -ы: кры, любы, букы, моркы

*ĭ – іменники жіночого і чоловічого роду, що в Н.в мали закінчення -ь: гость, ночь, вождь, гусь, гвоздь

Серед основ на приголосний виділялись іменники з детермінативами *r, *n, *s, *t. До *r-основ належать іменники жіночого роду матеръ і дочка, до *s-основ – імен. Сер.р., в яких при відмінюванні зявляється -с: око, вухо, чудо, небо,слово, до *t-основ - іменники сер.р на -ат, -ят, що позначали недорослих істот: теля, отроча,дитя, до *n-основ відносять іменники чол.р і сер.р, що в Н.в закінчувалися на -ы: камы, пламы, - мя: племя, время, імя, -ень: ремень, перстень, ячмень.

34. Іменники з основою на – ŭ

До цього типу належать іменники лише чол.р. До іменників ŭ- основ входила невелика група, проте важко назвати всі слова, бо дуже рано вони почали змішуватися з ǒ-основами.

Сюди відносять: сынъ, волъ, мєдъ, домъ, полъ(половина), вдьхъ(верх). Крім цих 6 у різних джерелах можуть зараховувати й інші іменники типу: лєдъ, миръ.