2015-06-30
3482
До занепаду зредукованих на початку складу могли функціонувати лише такі сполучення приголосних: фрикативний+сонорний, проривний+сонорний, дзвінкий фрикативний+ дзвінкий проривний, глухий фрикативний+ глухий проривний. Після занепаду ъ, ь стали можливими й інші сполучення приголосних. Деякі з них були важкими для вимови, тому для усунення незручностей відбулись наступні зміни:
●асиміляція – сусідні звуки уподібнювалися в артикуляції
- за дзвінкістю: збирають, одделено; за глухістю: блиско, нішка. Цю асиміляцію за глухістю успадкували лише південно-західні говори;
- за місцем і способом творення: очче(отче), ж житом, ижьженеться. Така зміна зафіксована і в давньоруських, і в староукраїнських памятках.
- якщо зредукований занепадав між приголосним та ј, відбувалась прогресивна асиміляція: приголосні [л'],[н'],[д'],[т'],[з'],[с'],[ц'],[ж'],[ч'],[ш'] асимілювали наступний ј, внаслідок чого виникло їх подовження: судьја-суддя, т(ять)ньју-тінню, знаніје-знання. Це явище продуктивно виявляється у
|
|
|
● віддієслівних іменниках (життя, дозвілля, ходіння),
● збірних іменниках (колосся, волосся, каміння),
● імен. Зі значенням простору (заріччя, піддашшя)
●імен. ІІІ відміни в О.в. Однини (сіллю, ніччю) ●Тверді приголосні звука ј не асимілювали, тому матір*ю, здоров*я тощо.
● дисиміляція - непоширене фонетичне явище. Вона охопила сполучення [кт] з [кът], [чт] і [чн] з [чьт] і [чьн].
●[Кт] перейшло в [хт]: къто-кто-хто; ●[чт] змінилось на [шт]: чьто-что-што, в укр.м. [шт] перейшло в [щ] внаслідок неповної прогресивної асиміляції.
●[чн] – у [шн]: ручьник-ручник-рушник.●[кр] на початку слова перейшло в [хр]: кьрьст-крьст-хрест ●спрощення відбулось у сполуках [здн],[стн],[ждн],[стл],[рдц],[стц],де занепав проривний компонент, а також в [слн], [лнц],[рнч], де занепадали л, н: позьдно-поздно-позно, сълньце-сонце, тиждьня-тижня.
● поява вставних. між [з] та [р] зявлявся [д], а між [с] та [р] – приголосний [т]: строк, зустріч, заздрість;● депалаталізація приголосних. Губні приголосні депалаталізувалися після занепаду редукованих у слабкій позиції: семь-сім, дамь-дам, вьсе-все. У середині слова депалаталізувалися не лише губні, а й передньоязикові, крім [л]: орьла-орла, богатьство-богатство, проте вони не стверділи перед губними і задньоязиковими: редька, просьба
●зміна суфіксів -ск-, -зк-, -цк-. С, З, Ц у цих суфіксах помякшились, тому суфікси перетворились на -ськ-, -зьк-, -цьк-● зміна л. -л переходив в у-нескладотворчий після о з ъ: полъныи-повний; кінцевий л перейшов в у-нескладотворчий в дієсловах чол. р. мин. часу: далъ-дав, ходилъ-ходив.
В колишніх активних дієприкметниках минулого часу кінцевий л втратився: могл-міг, несл-ніс.
