Політичні ідеї мислителів періоду німецької класичної філософії

Політичні погляди родоначальника німецької класичної філософії І. Канта викладені у працях «До вічного миру», «Метафізика звичаїв». Він є одним із перших творців концепції правової держави. Держава, за Кантом, базувалася на принципі поділу влади на верховну, виконавчу та судову. «Верховною» він називає владу, яка продукує закони і належить «колективній волі народу». Виконавча влада має підпоряд­ковуватися законодавчій. Основними видами політичного устрою, історичних видів влади були: автократія, аристократія та демократія. Кант надавав перевагу першому виду. Його ідеалом є конституційна монархія. На думку Канта, благо і призначення держави полягає у досконалому праві, у найбільшій відповідності устрою та режиму влади принципам права. Народ не має права на повстання, а лише на пасивний опір. Німецький філософ і громадський діяч Й.Фіхте підтримував концеп­цію природного права та суспільного договору. Він виступав проти деспо­тизму монархів, і вважав, що лише загальна воля народу є ядром законо­давства і визначає межі впливу держави. Його політичні погляди викладено у працях «Промови до німецької нації». «Основи природного права відповідно до принципів науковчення», «Вимоги до правителів Європи по­вернути назад свободу думки, яку вони досі пригноблювали» та ін. Держа­ву Фіхте розглядає як тимчасовий інститут, який є умовою та засобом забезпечення безпеки, організації виробництва, науки, освіти та вихован­ня людей. Держава є злом, її має замінити моральність. Після зникнення держави, на думку Фіхте, встановлюється природний стан людини, який відповідатиме її справжній природі та призначенню.

Політичні погляди німецького філософа Г.Гегеля викладені у працях «Енциклопедія філософських наук», «Історія філософії», «Філософія пра­ва» «Філософія історії». У молоді роки Гегель вважав, що «не існує ідеї держави, бо держава є щось механічне...», виступав за необхідність подолання засилля держави, а у зрілому віці мислитель вже схвалював ідею держави. В основі права, на його думку, лежить свобода окремої лю­дини. Гегель був прибічником спадкової монархії, яка обмежена законами, що дозволяє запобігти деспотизмові. Він є одним із родоначальників ідеї громадянського суспільства, яке характеризується системою потреб, пра­восуддям, поліцією, корпораціями, а також опирається на приватну власність і загальну рівність людей. Головна функція громадянського сус­пільства – захист свободи та приватних інтересів громадян. Тобто, у ро­зумінні Гегеля, громадянське суспільство – це система суспільних інсти­тутів, які виступають посередниками між державою та індивідом, захища­ють інтереси громадян та їх груп на державному рівні.