Які комунікативні ознаки має культура професійного мовлення?

Опанування норм сприяє підвищенню культури мовлення, зокрема професійного. Культура мовлення передбачає дотрима-

ння мовних норм вимови, наголосу, слововживання

і побудови висловів, точність, чистоту, логічну

стрункість, багатство і доречність мовлення, а також

правильне використання мовленнєвого етикету.

Таким чином, культура мовлення – це не тільки

дотримання норм сучасної літературної мови під час

спілкування, а й оптимальний вибір мовних та поза-

мовних засобів залежно від мети і ситуації спілкува-

ння. Розглянемо детальніше якості, що становлять

поняття культури професійного мовлення.

Правильністьмовлення – це дотримання літературних норм у сфері професійного усного та писемного спілкування. Еталоном правильності слугують правила вимови, наголошування, словозміни, слововживання, орфографічні правила у письмовому мовленні тощо.

Приклади порушення мовних норм

Часто у професійному мовленні неправильно використовують дві форми першої особи однини теперішнього часу дієслова просити, а саме: про́шу і прошу'. Перша форма про´шу має значення «запрошую», вона є синонімом словосполучення «будь ласка». Ілюструють це такі фрази: «Про́шу, заходьте», «Про́шу, сідайте». Форма прошу́ означає «звертаюся з проханням, клопочу». Вона вживається в усному мовленні: «Прошу́, пробачте, колего», а також в заявах, службових записках та діловій кореспонденції, наприклад: «Прошу́ Вашого дозволу…». Коли сполучення у цілому означає «загалом», то наголошувати потрібно другий склад: «У ціло́му робота виконана добре».Якщо ж ідеться про наявність чогось у всьому (у цілому) предметі, тоді наголошується перший склад, наприклад: «У ці́лому комплексі».

Порушення лексичної або синтаксичної норм, у результаті яких змішуються дві мови, наприклад, російська та українська, призводить до явища інтерференції (суржику). Наприклад, не припустимо вживати русизми справка

(замість українського слова довідка), рішити (за-мість вирішити), умісний (замість доречний), слі-дуючий (є слово наступний), сводка (є зведення), співпадати (збігатися), смета (кошторис), по-становили (ухвалили), введення (вступ, тобто частина наукової роботи), він являється програмістом (правильно він є програмістом), тезиси (правильно тези), а замість тезисний план потрібно вживати тезовий план.

Абревіатура вуз в українській мові не використовується, тому що в ній захований прикметник учбовий, якого немає в нашій мові. Сучасна норма визнає словосполучення навчальний заклад, відповідно й абревіатуру внз або виш (ви ща ш кола). Приклади неправильних словосполучень, що зустрічаються у мовленні фахівців комп’ютерної галузі, наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1. 3 – Приклади інтерферентних словосполучень

Російське словосполучення	Український варіант (неправильний)	Український варіант (правильний)
в результате ошибки…	у результаті помилки…	внаслідок помилки…
удалять программу	видаляти програму	знищувати програму
короткое замыкание вызвало проблемы в работе ЕВМ	коротке замикання викликало проблеми в роботі ЕОМ	коротке замкнення спричинило проблеми в роботі ЕОМ
включить интернет	включити інтернет	увімкнути інтернет
отемнить команду	відмінити команду	скасувати команду
информация находится на диске С	інформація знаходиться на диску С	інформація розміщена на диску С
колонка таблицы	колонка таблиці	стовпчик таблиці
при работе в режиме…	при роботі в режимі…	працюючи в режимі…
напряжение (різниця потенціалів)	напруження	напруга
прикладная программа	прикладна програма	застосо´вна програма
жидкокристаллический	рідкокристалічний	рідиннокристалічний

Точністьмовлення – використання слів (зокрема термінів) у тому значенні, яке закріплене у словнику. Ця якість передбачає, з одного боку, знання і вживання точних значень слів, словосполучень, речень, що відповідають нормам літературної мови, а з іншого – уміння висловлювати свої думки так, щоб вони однозначно були сприйняті слухачем (читачем).

Приклади порушення точності слововживання

Іноді виникає суперечка, як правильно запитувати в того, хто замикає чергу: «Хто останній?» чи «Хто крайній?». Правильним є перше питання. Крайні бувають у шерензі, де стоять бік у бік. У такому розташуванні осіб і бувають крайні: справа і зліва. Коли ж вони чи предмети стоять один за одним, то в цьому випадку існують перший і останній. Останній – той, хто замикає: останній файл у списку, останній в колоні, останній вагон поїзда та ін. Фахівці комп’ютерної галузі часто допускають помилку, вживаючи словосполучення «о б’єм пам’яті диска». У чому неточність? Справа в тому, що слово об’єм означає величину завдовжки, завширшки і заввишки якогось тіла із замкнутими поверхнями, що вимірюється в кубічних одиницях. Використовувати його потрібно в таких словосполученнях: об’єм тіла, об’єм цистерни, об’єм води, об’єм конуса тощо. А зі словами пам'ять, інформація, диск, книжка, стаття, знання, робота вживається слово обсяг. В українській мові обсяг позначає розмір взагалі, величину, кількість.

Логічністьмовлення – дотримання змістових зв’язків між словами й реченнями (несуперечливість поєднання слів, правильний порядок слів, правильний зв’язок окремих думок). Для досягнення цього треба прагнути, по-перше, до точності вживання слів (без чого логічність неможлива), хоч точність і логічність – різні якості; по-друге, до правильної організації висловлювань-речень; по-третє, до змістової і композиційної їх закінченості.

Приклади порушення логічності

Порушення логічності висловлювання викликають плеоназм і тавтологія. Плеонастичними є звороти на зразок: «Необхідно

взаємно допомагати один одному»; «У наявності є

комплектовання до комп’ютерів»; «Ви повинні пода-

ти свою автобіографію», а також вільна вакансія

(вакансія – «вільна, незайнята посада»); прейскурант

цін (прейскурант – «довідникцін»); дублювати двічі (дублювати – «повторювати»); спільне співробітництво (співробітництво – «спільне вирішення проблем, спільна робота»); у грудні місяці; 600 гривень грошей та ін.

Прикладами тавтології можуть бути такі речення: Приймаючи на роботу системних адміністраторів, необхідно під час їхнього прийому враховувати знання іноземних мов. Користь від використання цих приладів є незаперечною. Тривалість робочого дня у фірмі триває 8 годин.

У наведених прикладах досить легко уникнути тавтології, виключивши одне із спільнокореневих слів або замінивши його синонімом: Приймаючи на роботу системних адміністраторів, необхідно враховувати їхні знання іноземних мов. Вигода від використання цих приладів є незаперечною. Тривалість робочого дня у фірмі становить 8 годин.

Багато логічних помилок виникає внаслідок неправильної побудови ряду однорідних членів речення порушень смислового зв’язку між окремим висловлюванням у тексті та ін. Наприклад: Наш університет і його викладацько-професорський склад досягли значних успіхів у роботі (Викладацький склад є частиною університету). Магазин пропонує широкий вибір комплектовання, жорсткі диски, звукові карти, материнські плати та ін. (Комплектовання вміщує перелічені далі предмети). Він придбав сканер у магазині, який давно шукав (Не зрозуміло, що шукав, сканер чи магазин).

Нерідко логічні помилки трапляються під час написання заяв. Наприклад: Прошу звільнити мене від занять у зв’язку зі вступом у шлюб з 03 по 05 листопада 2011р. Щоб уникнути двозначності потрібно причину відсутності писати на початку або у кінці речення після дати: У зв’язку зі вступом у шлюб прошу звільнити мене від занять з 03 по 05 листопада 2011р. – Прошу звільнити мене від занять з 03 по 05 листопада 2011р. у зв’язку зі вступом у шлюб.

Чистота мовлення – відсутність жаргонізмів, просторіч, діалектизмів, слів-паразитів, суржику, обмежене використання слів іншомовного походження. Вживання цієї лексики може бути доречним у відповідному стилі чи ситуації, а вжиті без потреби, вони роблять мовлення незрозумілим і важким для сприйняття.

Приклади порушення чистоти мовлення

Питання про використання слів іншомовного походження в українському професійному мовленні є складним і вирішується неоднозначно. Вживання запозичених слів не вважають негативним явищем, але надмірне, неправильне їх застосування однозначно оцінюють негативно. Добір, вживання слів іншомовного походження часто диктують обставини, умови і стиль спілкування. Доречним у мові професійного спілкування є використання загальноприйнятих науково-технічних іншомовних термінів, які були запозичені разом із поняттями. Як правило, такі терміни залишаються єдиними назвами на позначення предметів або наукових явищ. Наприклад: “До вашої уваги пропонуємо телефон Nokia з кольоровим дисплеєм та мультимедійними іграми, тип корпуса – слайдер …” Використання англіцизмів у цьому реченні виправдане, бо вони позначають порівняно нові й оригінальні ринкові продукти. У зв’язку з розвитком техніки, появою нових технологій, тісною взаємодією різних світових культур запозичення з інших мов неминучі. Англомовні терміни макрос, опція, принтер, сайт, сервер, файл, компакт-диск, інтернет давно проникли у свідомість масового користувача комп’ютерної техніки.

Але недоречними є використання запозичень у таких реченнях: «Є пропозиція припинити дебати, бо нас лімітує час»; «Влада буде моніторити це питання»; «Країна наклала ембарго на ввезення продукції із-за кордону». Українська мова має українські відповідники до слів лімітувати – обмежувати, моніторити – досліджувати, вивчати, спостерігати; ембарго – заборона.

Використовуючи запозичену лексику, варто керуватися такими правилами:

1. Не вживати слів, які мають українські відповідники (не в термінологічному значенні), наприклад:

аргумент – підстава, мотив, обґрунтування, доказ;

авторитет – повага, пошана;

експеримент – дослід, спроба;

пріоритет – перевага, першість, переважне право;

ідентичний – тотожний, рівнозначний, однаковий.

2. Іншомовні слова повинні бути зрозумілими для слухачів або читачів. Якщо уникнути використання запозичення неможливо, тоді необхідно пояснити його лексичне значення.

3. Вживати слова точно, відповідно до значення. Наприклад слово сервіс не можна замінити українським обслуговування, оскільки значення першого ширше. Слово сервіс пов’язане з діяльністю підприємств та організацій щодо побутового обслуговування на певній території, а друге називає дії, пов’язані із задоволенням тих чи інших потреб, запитів.

4. Не вживати в одному контексті і запозичене слово, і український відповідник, а зупинити вибір на одному із них.

Доречність мовлення – це добір мовних засобів, що відповідає змісту, ситуації та меті повідомлення. Передусім це використання належних мовних засобів, досягнення стильової відповідності. Доречність – це вміння вибрати тон спілкування, інтонацію, намагання бути тактовним.

Приклади порушення доречності мовлення

В офіційній ситуації професійного спілкування недоречною буде експресивна, фамільярна лексика. Наприклад: «Мені ця тема приїлася давно, я юзаю РЕДХАТ, який усе больше віндується кожною оболонкою»; «Цей бук релізиться для юзерів, що на халяву влізли в Фідо. Хоча надалі старі фідошники можуть відкопати тут юзабельний хінт, ну або просто приколотися». І, навпаки, важко уявити, що під час невимушеної розмови один фахівець запитає в іншого: «А які засоби ви використовуєте для процесу активізації роботи цієї програми?»

Багатство мовлення – великий обсяг активного словника. Багате мовлення – це естетично привабливе мовлення, що відображає вміння застосовувати художні засоби, емоційно-образну лексику, стійкі вислови, урізноманітнити мовлення синонімами.

Деякі прийоми, що сприяють збільшенню активного словникового запасу:

Ø Читання вголос. Читаючи про себе, ми також поповнюємо свій лексикон, але не так швидко, тому що у такий спосіб ми слова тільки бачимо. Під час читання вголос ми їх, крім того, ще й чуємо і, що найважливіше, – вимовляємо, тому краще запам’ятовуємо.

Ø Переказ близько до тексту. Коли текст свіжий у пам’яті, то під час його переказу ми схильні оперувати саме тими словами, якими він був написаний. Це досить плідний метод для стимулювання росту фахового словника за допомогою текстів професійної тематики.

Ø Робота із синонімами. Можна взяти будь-який текст і до якомога більшої кількості слів добирати синоніми (за допомогою словника), слідкуючи, щоб не змінився зміст висловлювання. Або можна добирати до окремих слів максимальну кількість синонімів, складаючи синонімічні ряди.

Ø Вивчення напам’ять віршів, прозових текстів, цитат, афоризмів.

Ø Створення карток, тлумачних словників. На окремих картках або в зошиті можна записувати нове для вас слово і його лексичне значення. Уведіть це слово в контекст, вимовте вголос записані речення. Спробуйте якомога частіше використовувати це слово під час спілкування з іншими людьми.

1. З’ясування етимології слова. Знання етимології слова (його первинного значення) сприяє більш усвідомленому оволодінню лексикою, зокрема термінологічною. Наприклад, термін осцилограф походить від лат. oscillo – хитаюсь та грец. γραφω — пишу. Знаючи етимологію цього слова, легше запам’ятати його лексичне значення: пристрій для вимірювання амплітудних параметрів електричного сигналу.

2. Спілкування. Під час розмови кожний її учасник поповнює свій словниковий запас з арсеналу співрозмовника – відбувається слово обмін між ними.

Зазначимо, що жодний з цих прийомів не є ефективним на 100%. Усе залежить від індивідуальних особливостей пам’яті та сприйняття кожної людини. Варто спробувати кожний з прийомів та обрати один або декілька з них, що максимально відповідають здібностям та зручні у використанні.

Отже, культура професійного мовлення – це частка загальної професійної культури фахівця галузі електроніки та комп’ютерної техніки. Мистецтво спілкування завжди вважалося органічним складником професіоналізму ділової людини, яка повинна мати нестандартний погляд на речі, відзначатися високою етикою у спілкування, володіти вмінням подобатися людям, надихати їх, вести за собою не силою наказу, а силою аргументів, переконуючого слова.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає різниця між поняттями мова і мовлення?

2. У чому полягає різниця між усною та писемною формами мовлення?

3. Що таке професійне мовлення, які існують його види?

4. У чому сутність поняття загальнонаціональна мова?

5. У чому полягає специфіка функціонування сучасної української літературної мови?

6. Які функції виконує професійне мовлення?

7. Дотримання яких норм є важливим у мовленні професійного спрямування?

8. Що містить поняття культури професійного мовлення?

9. Які типові помилки допускаються під час професійного спілкування?

ТЕМА 2