Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми.
Пароніми – це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. (Перевірити значення паронімів можна за словником: Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К., 1986).
Виборний – виборчий
Виборний – який визначається або обирається голосуванням: виборна посада.
Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборча урна, виборчий бюлетень, виборче право.
Гривня – гривна
Гривня – грошова одиниця незалежної України: п’ять гривень, курс гривні.
Гривна – металева шийна прикраса у вигляді обруча: кольє нагадують давньоруські гривни.
Громадський – громадянський
Громадський – який стосується суспільства, громадян чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов’язаний із суспільно корисною діяльністю: громадські організації, громадська думка.
Громадянський – який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому: громадянський обов’язок, громадянська мужність.
Житловий – жилий
Житловий – 1) стосовний до житла, жител, пов’язаний з ними; 2) пристосований, призначений для життя людей: житловий фонд, житлова проблема.
Жилий – заселений, залюднений: жилий будинок – той будинок, у якому живуть люди, заселений.
Кампанія – компанія
Кампанія – сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання: виборча кампанія.
Компанія – 1) група осіб, пов’язаних певними інтересами: весела компанія; 2) торговельне або промислове товариство, що об’єднує підприємців: торговельна компанія.
Оснований – заснований
Оснований – який ґрунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?).
Заснований – який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось: фонд, заснований президентом (питання ким? де? коли?).
Позичати – запозичати
Позичати (позичити) – брати щось для тимчасового користування, у борг: позичати гроші.
Запозичати (запозичувати) – переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.