Тема. Становлення української юридичної (економічної) термінології

Мета: дослідити витоки української правничої (економічної0 термінології, простежити етапи її становлення; сучасні проблеми функціонування юридичної (економічної) термінології.

Основні поняття: термін, термінологія, види термінів, походження термінів.

Завдання: з’ясувати основні джерела, шляхи формування української юридичної (економічної) термінології; встановити роль праслов’янського та загальнослов’янського фонду у формуванні української юридичної (економічної) термінології; дослідити функціонування в мові сучасного українського права запозичень (грецизми, латинізми, германізми, полонізми тощо) та їх засвоєння на різних мовних рівнях; простежити ступінь розроблення юридичної (економічної) термінології на загальнонаціональній мовній основі; з’ясувати роль державних, наукових і громадських організацій у вирішенні питань упорядкування й удосконалення української юридичної (економічної) термінології; з’ясувати причини мовленнєвих помилок у юридичних (економічних) текстах.

Література:

1. Артикуца Н.В. Джерела історичного вивчення юридичної термінології української та російської мов ХУІІ–ХУІІІ ст.//Система і структура східнослов’янських мов: Міжкаф. збірн. наук. праць УДПУ. – К., 1997.

2. Кравченко С.П. Проблемність юридичної термінології та шляхи її удосконалення// Актуальні проблеми держави і права. – Одеса, 1998. – С. 50 – 58.

3. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах. – К., 1993.

4. Сербенська О.А. З історії вивчення української юридичної термінології // Питання слов’янського мовознавства. – 1963. – № 7–8.

5. Склад і структура термінологічної лексики української мови/ Відп. ред. А.В. Крижанівська. – К., 1984.

6. Ставнюк В.В. Юридична латина: основи граматики, вибрані юридичні терміни, формули, сентенції. – К., 1997.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.