Людина і суспільні відносини як об’єкт естетичної діяльності

Життя людини і суспільства не обмежується однією лише працею. Воно різноманітне і всі його процеси такою ж мірою підпорядковані законам доцільності і соціалізації. Сама людина, її тіло, її зовнішність, наприклад, з прадавніх часів були предметом естетичної діяльності. Здавалося б, зовнішність людини є природним даром, проте в кінцевому підсумку тіло людини формувалось і під впливом трудової діяльності, а також, суспільного способу життя. Прямоходження, спеціалізація кінцівок, розвиток мови і здатного до її сприйняття слуху, людський нюх, смак і дотик, обличчя, що світиться розумом,— усе це є здебільшого результатом специфічної для людини форми життєдіяльності. Процеси вдосконалення людської форми і сутності проходили об’єктивно, несвідомо для самої людини. Проте виразність людського вигляду, зовнішності, здатність через інтонацію, жести, міміку передавати складні духовні, емоційні процеси її внутрішнього світу мали вирішальне значення у розвитку суспільних форм життя.

БІЛЕТ№21

Філософія епохи Просвітництва

Просвітництво-філософський рух, який виникає у Франції у 18ст.

Основні ідеї:

-перебудова суспільства на засадах розуму

-теорія суспільної угоди

-боротьба за рівноправ’я-всі люди народжені вільними, головна причина нерівності людей-приватна власність

-на чолі держави повинен перебувати освідений правитель, який керує на базі «розумних» законів, гарантія яких є держава

-розумно-побудоване суспільство, яке дає макс свободу для людини.

Представники:Франсуа Вольтер, Жан-Жак Руссо, Шарль-Луї де Монтьє.