Теорія влади

З різноманітності не звичайних ідей Бернарда особливо виділяють його трактування влади. Влада, за Бернардом,- це “властивість (порядок) передачі інформації в формальній організації, осередком якого є вона (інформація) сприймається підлеглими як управління діями, які вони виконують “.При цьому за теорією Бернарда, джерело лади знаходиться не в ”людях які володіють владою “ тих хто віддає прикази,а в сприйнятті чи не сприйнятті влади підлеглими.Крім того, таке розуміння влади було прямо обернено всім попереднім її трактовкам,які засновані на ієрархії службового положення посадових осіб в організації,воно радикально відрізнялось і від незвичайної трактовки влади Фоллет. Якщо Фоллет,наслідуючи “закон ситуації “ де персоналізувала владу,то Бернард,зберіг особистий аспект, надав йому, можна сказати, обернену інтерпретацію.За Бернардом, індивіди погоджується з владою, якщо вони: 1)можуть зрозуміти і дійсно розуміють порядок передачі інформації;2) вважають,що цей порядок відповідає цілям організації; 3)вважають,що цей порядок сумісний з їх власними інтересами і 4)розумово і фізично здатні підпорядковуватись цьому порядкові. Як же функціонує у відповідності з унікальною концепцією влади організація? Для вияснення даного питання Бернард вводить поняття “ зона все рівності “ для кожного індивіда, в рамках якого розпорядження приймаються, не піддаючи владу сумніву. Ширина цієї “зони все рівності ”залежить від ступеня,в який винагорода переходить труднощі і пожертви інтересами індивіда в процесі виконання роботи.

Наступною ланкою механізму функціювання влади є уявлення,що розпорядження і передача інформації авторитетні і походять від керівників. При цьому в одному випадку розпорядження сприймається,оскільки керівник має владу незалежно від його власних здібностей. Це – офіційна чи посадова влада. В іншому випадку розпорядження сприймається тому,що підлеглий поважає керівника і довіряє йому завдяки його власним якостям,а не в силу його службового положення чи посади; це - “ влада лідерства “. Поєднання “ влади лідерства “ з посадовою владою робить “зону все рівності “ надзвичайно широкою. Все це,підкреслює Бернард,можливо лише в вільному об’єднанні,де “ визнання влади залишається за індивідом”.