Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків 4 страница

2. На забезпечення сформульованого ЄСПЛ принципу правової визначеності прямоване положення закону про можливість оскарження судових рішень у чітко изначені строки, зі спливом яких рішення набуває законної сили і не може бути скаржено:

- на вирок або ухвалу про застосування чи відмову в застосуванні примусових

одів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх про-

лошення;

- на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня оголошення (вали (про інші ухвали суду першої інстанції, які можуть бути предметом апеляцій- ого оскарження, див. коментар до ст. 392 КПК);

- на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Обчислення строку подачі апеляційної скарги здійснюється за загальними прави-

ами, передбаченими для обчислення строків (див. ст. 115 КПК та коментар до неї).

У випадку коли суд обмежився складанням і оголошенням лише резолютивної астини ухвали, зі складанням повного тексту в подальшому (див. ч. 2 ст. 376 КПК та коментар до неї), днем оголошення ухвали вважається день оголошення її резолютивної частини. При цьому несвоєчасне складання повного тексту ухвали повинно розглядатися як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.

3. У ряді випадків обчислення строку апеляційного оскарження відбувається не з моменту проголошення вироку або оголошення ухвали, а з моменту вручення (отримання) копії судового рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує (наприклад, при розгляді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів (див. ч. 2 ст. 163 КПК та коментар до неї)), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для спрощеного провадження щодо кримінальних проступків

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

(див. ст. 382 КПК та коментар до неї), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється також з дня отримання нею копії судового рішення. При цьому копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні надсилається учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення (див. ч. 4 ст. 382 КПК та коментар до неї).

4. Протягом усього строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. Вказане правило покликане забезпечити гарантування можливості учасникам провадження ознайомитися з матеріалами кримінальної справи, з апеляційними скаргами інших учасників, які надійшли до суду, для належної підготовки до участі в апеляційному перегляді. Суд першої інстанції надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення (див. ч. 1 ст. 397 КПК та коментар до неї).

До закінчення передбаченого на апеляційне оскарження строку суд першої інстанції, за наявності відповідних клопотань учасників судового провадження, зобов'язаний надати цим учасникам можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. При цьому ознайомлення раніше з матеріалами, наприклад, під час досу- дового провадження, після його завершення або після надходження справи до суду першої інстанції (див. статті 221, 290, 317 КПК та коментар до них) не є підставою для відмови в праві ознайомлення протягом всього строку апеляційного оскарження.

Стаття 396

Вимоги до апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга подасться в письмовій формі.

2. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються.

3. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

4. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.

5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

Стаття 424

6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.

1. Важливе значення для перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження мають форма і зміст апеляційної скарги. Значною мірою від того, які доводи і мотиви викладені у скарзі та які вимоги висуваються скаржником, залежать наслідки апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі, при цьому вона може бути як рукописною, так і виготовленою з допомогою друкарських засобів.

2. В апеляційній скарзі вказується повна назва апеляційного суду, до якого дана скарга подається. Офіційні назви апеляційних судів, що діють на території України, передбачені Указом Президента «Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» № 591/2011 від 20 травня 2011 р.

Учасник провадження, який подає апеляційну скаргу, повинен указати своє прізвище, ім'я та по батькові (найменування, якщо скаржником є юридична особа), місце проживання (перебування). Номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти вказуються за умови їх наявності. Прокурору також слід указувати свою посаду.

В апеляційній скарзі необхідно вказати, яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дата його ухвалення, особа, щодо якої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засудження, виправдання, закриття справи, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо). Викладається короткий зміст рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, наводяться витяги з мотивувальної частини, з якими не погоджується скаржник.

Апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду (див. ст. 407 КПК та коментар до неї), вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції. Особа, що подає скаргу, зобов'язана зазначити, які існують підстави для скасування або зміни судового рішення (див. ст. 409 КПК та коментар до неї), навести обґрунтування своєї позиції.

В апеляційній скарзі за необхідності викладається клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів. Може йтися як про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, чи про дослідження нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, але за умови, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується (див. ч. З ст. 404 КПК та коментар до неї).

До апеляційної скарги повинні бути додані матеріали, на які посилається апелянт, але яких немає у матеріалах провадження. У скарзі наводиться перелік усіх доданих матеріалів.

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

3. Участь в апеляційному перегляді є правом, а не обов'язком особи, яка звертається зі скаргою. Якщо особа не бажає брати участь у судовому засіданні, вона це зазначає в апеляційній скарзі. Якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження (див. ст. 406 КПК та коментар до неї).

4. Якщо в апеляційній скарзі вказуються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися до суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього. Такими причинами можуть бути ігнорування судом першої інстанції клопотань учасників про дослідження окремих доказів або відсутність на момент розгляду справи у суді першої інстанції відомостей про існування певних доказів.

5. Апеляційна скарга обов'язково повинна бути підписана особою, від імені якої вона подана. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження (щодо переліку таких документів див. статті 50, 58 КПК та коментар до них).

6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. У разі неподання таких копій або подання їх у недостатній кількості, після надходження скарги до апеляційного суду суддя-доповідач повинен залишити апеляційну скаргу без руху, визначивши строк для усунення зазначеного недоліку (див. ч. 1 ст. 399 КПК та коментар до неї).

Обов'язок щодо надання копій апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів не поширюється на обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту або тримання під вартою.

Стаття 397

Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг

1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.

1. До закінчення строку на апеляційне оскарження кримінальна справа ніким не може бути витребувана з суду першої інстанції, який постановив рішення. Апеляційні скарги, окрім скарг на ухвали слідчого судді, також подаються через суд першої інстанції.

Через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення суд першої інстанції зобов'язаний надіслати матеріали кримінального провадження та всі апеляційні скарги, що надійшли, до відповідного апеляційного суду.

Стаття 424

2. Незалежно від пропуску строку на апеляційне оскарження, суд першої ін-

анції зобов'язаний прийняти скаргу і направити її до суду апеляційної інстанції. Якщо така скарга надійшла після того, як усі матеріали з раніше поданими апеляційними скаргами надіслано до апеляційного суду, то суд першої інстанції зобов'язаний прийняти її та направити до апеляційного суду не пізніше наступного дня після надходження. Питання можливості розгляду апеляційної скарги, яка подана з порушенням строків апеляційного оскарження, вирішується у суді апеляційної інстанції суддею-доповідачем, за умови, що особа, яка подала скаргу, порушує питання про поновлення пропущеного строку (див. п. 4 ч. 2 ст. 399 КПК та коментар до нього).

Стаття 398

Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції

1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя-доповідач визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) (див. ст. 35 КПК та коментар до неї, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене Рішенням ради суддів України від 26 листопада 2010 р. № 30).

Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя- доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам, що визначені законом, до форми і змісту апеляційної скарги, встановлює, чи має право скаржник на апеляційне оскарження, чи підлягає оскарженню рішення, на яке подано апеляційну скаргу, чи не оскаржено рішення з підстав, з яких відповідно до КПК воно не підлягає оскарженню (див. ст. 394 КПК та коментар до неї), чи підлягає апеляційна скарга розгляду в цьому суді апеляційної інстанції, чи не порушено встановлені КПК строки на апеляційне оскарження, а якщо порушені, але скаржник ставить питання про їх поновлення, то чи існують підстави для поновлення.

У разі встановлення перешкод для розгляду апеляційної скарги суддя-доповідач може прийняти одне з таких рішень: постановити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, із зазначенням недоліків та встановлення строку на їх усунення; повернути апеляційну скаргу; відмовити у відкритті провадження (див. ст. 399 КПК та коментар до неї).

За відсутності перешкод до розгляду апеляційної скарги суддя-доповідач зобов'язаний постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції Стаття 399

Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.

2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

3. Апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

1. Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам чинного законодавства, суддя-доповідач, залежно від виявлених порушень, приймає одне з трьох можливих рішень:

- залишає апеляційну скаргу без руху, із зазначенням недоліків та встановлення строку на їх усунення;

- повертає апеляційну скаргу;

- відмовляє у відкриття провадження.

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не дотрималась однієї або кількох вимог щодо форми та змісту вказаного документа (див. ст. 396 КПК та коментар до неї), то суддя-доповідач приймає рішення про залишення скарги без руху, про що виносить відповідну ухвалу. У зазначеній ухвалі суддя-доповідач зобов'язаний чітко вказати, які саме недоліки допущено апелянтом, та встановити строк на їх усунення. Строк на усунення недоліків визначається суддею на власний розсуд залежно від індивідуальних особливостей справи (складності, обсягу тощо), але у будь-якому разі він не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляцію. При цьому копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо протягом наданого строку особа не усуне зазначені недоліки, то суддя-доповідач приймає рішення про повернення апеляційної скарги.

2. Виправлення недоліків може здійснюватись шляхом складання нового тексту апеляційної скарги, якщо зауваження судді-доповідача стосувалися змістової частини, або шляхом подання додаткових документів, якщо апелянт, у порушення вимог КПК, не надав усіх документів, які мають подаватися з апеляційною скаргою (наприклад, апелянт не надав копії апеляційної скарги в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга; захисник або представник потерпілого, який подавав апеляційну скаргу, не додав до неї оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог КПК, тощо).

Якщо особа усунула недоліки, які мали місце в апеляційній скарзі, у строк, встановлений суддею-доповідачем, то вважається, що скаргу подано у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги та за відсутності інших перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

3. Суддя-доповідач також може прийняти рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у випадках:

- якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

- якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу (щодо суб'єктів права на апеляційне оскарження див. ст. 393 КПК та коментар до неї);

- якщо апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції (щодо розподілу справ за підсудністю між апеляційними судами див. статті 32,33 КПК та коментар до них);

-якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження (див. ст. 395 КПК та коментар до неї) і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не встановить підстав для його поновлення. У випадку коли апеляційна скарга подана з порушенням строків для апеляційного оскарження, суддя-доповідач не має права за власною ініціативою вирішувати питання про поновлення такого строку. Це питання повинно розглядатись суддею-доповідачем лише тоді, коли воно порушене особою, яка подає апеляційну скаргу з пропуском строку. Вирішення цього питання залежить від того, чи

Стаття 424

визнає суддя причини пропуску строку поважними. До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки. КПК дає орієнтовний перелік причин, які слід розглядати як поважні, у випадку неприбуття особи на виклик (див. ст. 138 КПК та коментар до неї). Вбачається, що ця стаття може застосовуватись й при встановленні поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

4. Рішення про відмову у відкритті провадження суддею-доповідачем може бути прийняте лише у двох випадках:

- якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (див. ст. 392 КПК та коментар до неї);

- якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим (див. ст. 394 КПК та коментар до неї).

5. При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги чи про відмову у відкритті провадження копія ухвали про прийняте рішення, апеляційна скарга та всі додані до неї матеріали невідкладно надсилаються особі, яка подавала скаргу.

6. Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги або відмова у відкритті провадження перешкоджає подальшому провадженню у кримінальній справі, отже, може бути оскаржена в касаційному порядку (див. ч. 2 ст. 424 КПК та коментар до неї). Окрім цього, право касаційного оскарження таких рішень прямо передбачено положеннями коментованої статті.

7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження. Вбачається, що це законодавче положення стосується лише апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, оскільки такі скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду, а значить, рішення про залишення апеляційної скарги без руху або її повернення може бути прийняте в межах строків на апеляційне оскарження. Апеляційні скарги на всі інші рішення подаються до суду першої інстанції і надсилаються ним до апеляційного суду через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження (див. ч. 1 ст. 397 КПК та коментар до неї).

Стаття 400

Наслідки подання апеляційної скарги

1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

1. Подання апеляційної скарги на судове рішення зупиняє набрання ним законної сили і виконання такого рішення. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили (див. ч. З ст. 532 КПК та коментар до неї). У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупи

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

нення виконання вироку або ухвали (див. ч. 4 ст. 534 КПК та коментар до неї). Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання (див. ч. З ст. 534 КПК та коментар до неї). Л

Якщо подано апеляційну скаргу лише на певну частину судового рішення або якщо рішення стосується кількох обвинувачених, а скарга надійшла лише в інтересах одного, то судове рішення в інших частинах або щодо інших обвинувачених не набирає сили до прийняття рішення апеляційним судом.

2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК. До таких випадків належить подача апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді щодо видачі особи (екстрадиції) (див. ч. 6 ст. 591 КПК та коментар до неї).

Стаття 401

Підготовка до апеляційного розгляду

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:

1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;

2) пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;

3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу;

4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.

3. Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.

4. Обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

1. Протягом десяти днів з моменту відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суддя-доповідач зобов'язаний виконати певні дії організаційно-підготовчого характеру.

Усім учасникам судового провадження має бути надісланий певний перелік документів.

У першу чергу до нього входить ухвала про відкриття апеляційного провадження. У цьому документі повинно бути вказано строк, протягом якого можуть бути подані

Стаття 424

заперечення на апеляційну скаргу. Такий строк встановлює суддя-доповідач на власний розсуд, враховуючи індивідуальні особливості справи (складність, обсяг, кількість та обсяг апеляційних скарг, які надійшли, тощо).

Учасникам судового провадження також надсилаються копії апеляційних скарг інших учасників та копії доданих до них письмових матеріалів. На забезпечення цієї законодавчої вимоги спрямоване положення КПК, відповідно до якого при поданні апеляційної скарги до скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга (див. ч. 6 ст. 396 КПК та коментар до неї).

Окрім указаних документів, учасникам апеляційного провадження також надсилається інформація про їх права та обов'язки. Такою інформацією є положення статей КПК щодо загальних прав та обов'язків відповідних учасників (див. гл. З КПК та коментар до неї), а також права та обов'язки, що виникають у межах апеляційного провадження (право подати заперечення на апеляційну скаргу (див. ст. 402 КПК та коментар до неї), відмовитися від апеляційної скарги, змінити або доповнити її (див. ст. 403 КПК та коментар до неї) тощо).

Якщо особа, що подала апеляційну скаргу, посилається на нові докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, але такі докази не увійшли до числа матеріалів, що додаються до апеляційної скарги, суддя-доповідач пропонує учаснику судового провадження подати вказані докази. Якщо особа вказує на існування доказів, але не має до них доступу, суддя-доповідач повинен витребувати такі докази за клопотанням особи.

У випадку заявлення учасниками судового розгляду інших клопотань (у тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу) суддя-доповідач також вирішує їх у межах підготовки до апеляційного розгляду.

Суддя-доповідач зобов'язаний вирішити всі інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи:

- день, час, місце розгляду;

- проводити розгляд у закритому чи відкритому судовому засіданні;

- про запрошення та допуск захисника, якщо його участь є обов'язковою;

- про перелік осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

- про виклик у необхідних випадках перекладача;

- про можливість проведення письмового апеляційного провадження;

- всі інші питання, які стосуються підготовки до судового розгляду апеляційних скарг.

2. Рішення, які приймає суддя-доповідач, документально оформлюються шляхом винесення відповідної ухвали. Інформування учасників судового провадження про прийняття того чи іншого рішення відбувається шляхом надсилання їм копій таких ухвал.

3. Після вчинення всіх передбачених законом дій у межах підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.

4. Коментована стаття встановлює перелік випадків, у яких виклик обвинуваченого у судове засідання є обов'язковим:

Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції

-якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища (порушується питання про скасування виправдувального вироку, призначення особі більш суворого виду або розміру покарання, визнання особи винною в епізодах, за якими вона була виправдана, тощо);

- суд визнає обов'язковою участь обвинуваченого у судовому засіданні (зокрема, якщо факти, необхідні для правильного вирішення справи, потребують допиту обвинуваченого);