Облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів

З метою здійснення контролю за станом кредиторської заборго­ваності та прийняттям поточних зобов'язань розпорядників коштів бюджету запроваджено облік таких зобов'язань в органах Державно­го казначейства.

Згідно з «Порядком обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства під зобов'язаннями розуміють відно­сини, що виникають з договорів (угод, замовлень), відповідно до яких розпорядник коштів бюджету (як споживач товарів, робіт, послуг) повинен сплатити певну суму виконавцю при умові реалізації таких договорів. Тобто такі зобов'язання можна назвати умовними, тому що погасити їх треба буде лише при умові виконання договору поста­чання. Зобов'язання ж розпорядника коштів бюджету сплатити гроші за одержані товари (послуги) або інші ідентичні операції на вико­нання зобов'язань чи відповідно до первинних фінансових документів називають фінансовими зобов'язаннями. Останні обліковуються розпорядниками коштів як кредиторська заборгованість.

Розпорядники коштів бюджету мають право приймати зобов'я­зання на витрачання бюджетних коштів тільки в межах асигнувань, виділених їм на бюджетний рік, а фінансові зобов'язання — згідно з розписом асигнувань, встановлених планом асигнувань, наростаю­чим підсумком з початку року.

За зобов'язаннями і фінансовими зобов'язаннями розпорядників коштів складають «Реєстр зобов'язань розпорядників коштів бюд­жету» та «Реєстр фінансових зобов'язань розпорядників коштів бюд­жету». До названих реєстрів додають копії первинних документів про взяття зобов'язань та/або фінансових зобов'язань. Названі реєстри з копіями первинних документів передаються органу ДКУ, який веде їх облік у спеціальних картках окремо за загальним і спеціальним фондами бюджету.

Фінансові зобов'язання, не оформлені конкретними угодами (наприклад, кредиторська заборгованість із заробітної плати, сти­пендій, нарахувань на зарплату, витрат на службові відрядження) оформлюються розпорядниками коштів «Довідкою про суми фінансових зобов'язань» і подаються разом з відповідними реєстра­ми органам ДКУ.

Органи ДКУ перевіряють подані розпорядниками коштів реє­стри та підтвердні документи на їх відповідність, звіряють суми реєстрів із залишками невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків. Якщо сума зобов'язання та/або фінансового зобов'язання пере­вищує загальну річну суму асигнувань на відповідні цілі, то реєстра­ція зобов'язання органом ДКУ не проводиться, а фіксується у спец­іальному журналі і повідомляється органам Контрольно-ревізійного управління (КРУ) та вищому органові ДКУ.

4.5. Інвентаризація розрахунків та порядок списання про­строченої заборгованості

Для контролю за своєчасністю погашення заборгованості та правильністю її відображення в обліку і звітності бюджетні установи повинні періодично проводити інвентаризацію стану розрахунків.

Інвентаризація розрахунків полягає у звіренні документів і за­писів у регістрах обліку та перевірці обґрунтованості сум, відображе­них на відповідних рахунках. Комісія встановлює термін виникнен­ня заборгованості, її реальність та винних осіб у випадках пропуску термінів позовної давності. Усім дебіторам установа-кредитор повинна передати письмові дані про їхню заборгованість. Дебітори зо­бов'язані протягом 10 днів з часу отримання такого повідомлення підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення. Розбіж­ності, що виникають, мають бути врегульовані шляхом звіряння роз­рахунків, про що складається окремий акт. На рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми.

Результати інвентаризації розрахунків оформлюються актом, в якому окремо вказуються суми безнадійних боргів та дебіторської і кредиторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув.

Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни резуль­татів виконання кошторису доходів та видатків за звітний рік. Але списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підста­вою для скасування заборгованості. Таку заборгованість слід відоб­ражати поза балансом на рахунку 07 «Списані активи та зобов'язан­ня» не менше п'яти років з часу списання для відстежування можливості її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспро­можних дебіторів.

Списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, здійснюють відповідно до «Порядку списання кре­диторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної дав­ності якої минув. Згідно з цим Порядком, бюджетні організації здійснюють щокварталь­но списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Для цього наказом керівника установи має бути створена постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка щоквартально прово­дить інвентаризацію розрахунків з метою виявлення кредиторської заборгованості з пропущеним строком позовної давності, що є безна­дійною для погашення. За результатами інвентаризації розрахунків комісія складає акт у довільній формі, який затверджує керівник ус­танови.

Акт інвентаризації кредиторської заборгованості, що виникла з розрахунків за загальним або спеціальним фондами бюджету (крім власних надходжень), щодо якої минув термін позовної давності і яка є безнадійною до погашення, передається вищому органові за відом­чою підпорядкованістю для прийняття рішення про доцільність спи­сання. Установа вищого рівня розглядає подані акти і у випадку прий­няття позитивного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої бюджетної установи відповідної заборгованості.

Списання кредиторської заборгованості, що виникла з розра­хунків за власними надходженнями, оформляється аналогічно, але наказ про її списання видає сам керівник бюджетної установи. Одно­часно інформація про списання такої заборгованості доводиться до відома установи вищого рівня.

У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгова­ності зараховується на результати виконання кошторису доходів і видатків (табл. 4).

Таблиця 4 – Відображення в обліку операцій списання заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності