Клінічна картина

Клінічні прояви, темп розвитку коми, дані анамнезу зазвичай достатньо специфічні при різних варіантах ком. (табл. 3).

Таблиця 3.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ РІЗНИХ ВИДІВ КОМАТОЗНИХ СТАНІВ

Окрім специфічних ознак в клінічній картині ком істотну, а іноді і провідну роль грають ознаки пригноблення свідомості і ослаблення рефлексів (сухожильних, періостальних, шкірних і черепномозкових нервів), що прогресує до повного згасання у міру поглиблення коми.

Ці ознаки вже розглядалися в таблиці 2. Першими згасають найбільш молоді, останніми - найбільш старі рефлекси. За відсутності осередкових уражень головного мозку поглиблення коми супроводжується появою, а надалі втратою двосторонніх патологічних знаків (рефлекс Бабінського), для осередкових поразок характерна їх однобічність. Менінгеальні знаки - ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга і Брудзінського, характерні для поразки мозкових оболонок - менінгіту, менінгоенцефаліту, з'являються також при набряку мозку і роздратуванні мозкових оболонок. Прогрес церебральної недостатності із згасанням функцій приводить до різних порушень дихання з гипо- або гіпервентиляцією і відповідними респіраторними зрушеннями кислотно-лужного стану. Грубі порушення гемодинаміки зазвичай приєднуються в термінальному стані.

ЛІКУВАННЯ КОМ

ЛІКУВАННЯ КОМ складається з диференційованої терапії окремих коматозних станів і загальних, універсальних заходів, не залежних від причин, патогенезу і клінічних проявів.