2015-07-03
235
| Фактор ризику | Пріоритет | Бал оцінки фактору F | Вага пріоритету V | Бал ризикованості FxV |
| Зрив строків введення проекту в експлуатацію | 1,0 | 3,0 | ||
| Подорожчання проекту | 1,0 | 2,0 | ||
| Нестача додаткових коштів при подорожчанні проекту | 5,5 | 33,0 | ||
| Нестача працівників | 1,0 | 2,0 | ||
| Зменшення обсягів виробництва | 5,5 | 38,5 | ||
| Збільшення матеріальних затрат в процесі експлуатації проекту | 10,0 | 90,0 | ||
| Збільшення витрат на заробітну плату | 1,0 | 3,0 | ||
| Зниження ціни продажу продукції | 5,5 | 33,0 | ||
| Затоварювання продукції на складі | 1,0 | 3,0 | ||
| Затримка платежів | 10,0 | 50,0 | ||
| Разом | х | х | х | 257,5 |
Шляхом експертизи по кожному із факторів встановлено пріоритет (1, 2, 3). Пріоритет 1 відображує незначну зміну фактора в процесі виконання проекту, пріоритет 2 – середню зміну і пріоритет 3 – значну зміну фактора. Балами від 1 до 10 відмічено ймовірність прояву дії певного фактора. При цьому кожен бал оцінки буде означати 10 випадків зміни фактора із 100 потенційно можливих.
|
|
|
Для визначення ризикованості проекту встановимо вагу кожного із пріоритетів. Вона розраховується діленням 100 % на максимальний чи мінімальний бал оцінки фактора і на кількість факторів у сукупності. Максимальне значення ваги становить 10 (100:1:10) і відповідає гіршому із пріоритетів – третьому, а мінімальне дорівнює 1 (100:10:10) і відповідає кращому із пріоритетів – першому. Середнє значення цих показників ваги (5,5) відповідатиме другому пріоритету.
По кожному із факторів обчислимо добуток балу оцінки (F) на вагу (V) і одержані значення складемо. Одержаний підсумок (257,5) і є загальною сумою балів ризикованості.
Щоб за визначеною величиною встановити ступінь ризикованості проекту, необхідно розробити шкалу оцінки. Для цього складемо матрицю, в якій відмітимо суму балів ризикованості по десяти факторах, за умови, що всі вони належать до одного і того ж пріоритету (першого, другого, третього), але за різної ймовірності прояву дії фактора, приймаючи бал оцінки фактору 1,0 (найнижчий), 5,0 (середній) і 10,0 (найвищий) – табл. 4.2.
