double arrow

Висновки


Порівняльне вивчення літератур – одне з важливих напрямів сучасної філології. Воно сформувалось ще в ХІХст. і представлене працями багатьох видатних вчених.

Предметом порівняльного літературознавства є «приватний аспект літературних явищ, але не саме їх вивчення нарізно або в деяких групах в рамках відповідного історичного періоду, а співвідношення цих явищ з аналогічними в другій національній сфері»

Порівняльне літературознавство, за загальним визнанням, стає сьогодні, у час зближення культур, однією з найперспективніших галузей науки про літературу і допомагає нам глибше проникнути в сутність літературних процесів, особливості їх розвитку.

Добавимо до цього і очевидну практичну користь цієї дисципліни. Вивчення міжлітературних контактних зв’язків і типологічних суджень полегшує процес духовного зближення між народами, взаєморозуміння, укріплення міжнародної солідарності.

Важко не погодитись з В.Будним, що «сьогодні, як колись у добу романтизму, пожвавились процеси відродження місцевих літературних традицій, оновлення національних культур, розширення сфери міжетичного спілкування, які складно, не раз конфліктно, взаємодіють з тенденціями глобалізації у сферах економіки, політики, культури»[1, с.17]. Ці обставини визначили актуальність компаративістики.

Павло Тичина та Пенчо Славейков прийшли в літературу на поч. ХХ ст. Як представники української та болгарської літератур в своєму ранньому поетичному доробку вони репрезентували всю складність становлення модерністського світобачення поетів перехідної культурної ситуації кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

В нашій роботі, спираючись на принципи сучасної компаративістики, проводиться порівняльне дослідження в межах слов’янських літератур початку ХХ ст., а саме української (П. Тичина) і болгарської (П.Славейков), аналізуються особливості функціонування лексико-семантичних засобів образно-асоціативного комплексу «водна стихія» в ліриці визначених поетів.

Багатство їх семантичної і стилістичної реалізації дозволяє говорити про ключову роль образів водної стихії в системі художнього, світоглядного бачення вибраних поетів.

Хоча ці поети (П. Тичина і П.Славейков) і відносяться до різних національних літератур, вони пов’язані між собою показниками художньої свідомості, мислення, в якому домінує тенденція пошуку, оновлення художньої парадигми.

Практично жоден вірш як Тичини, так і Славейков не обходиться без життєрадісних чи сумних ( в залежності від теми й настрою автора) образів природи.

Пласт образів природи у поезії П. Тичини та П.Славейков не став ще предметом спеціального літературознавчого дослідження, що зумовило наш інтерес до питання. Ще не все у цій царині вивчено. Актуальним залишається, зокрема, дослідження символіки образів поетів у зв’язку з мистецьким контекстом їхньої доби, вивчення та декодування образів на позначення природних стихій.

Пронизуючи всю поетичну творчість Тичини і Славейкова, образи природи найбільш чітко втілюють ідею життя і смерті, руху і спокою, пошуку і безвиході і тим самим займають досить чітке місце і в плані різноманітності лексико-семантичного варіювання, і з точки зору функціонування багатоманітності їх реалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Дончика В. Iсторiя украïнськоï лiтератури XX столiття. У 2 кн. / В.Дончика. Старченко Н.І.; – Кн. I. – К.,1998. – 350 с.
2. Драч И. Гений и власть: К 100-летию со дня рождения Павла Тичины / И. Драч // Литературная газета. – 1991. – 13 февр. (№ 6). – С. 13- 54
3. Новиченко Л. Поезiя i революцiя; Книга про Павла Ти­чину / Л.Новиченко. -К.,1979.
4. Опанасюк І. Павло Тичина – незламний співець краси рідної природи і народу// Українська література в ЗОШ. – 2006. - №12. – С.29 – 31.

5. Озеров Л. Человек с “солнечным кларнетом” / Л. Озеров // Правда. – 1991.–25янв.–С.230-259
6. Штонь Г. “Сонячнi кларнети” – твiр духовомовця / Г. Штонь // Слово i час. – 2001. – № 1. – С. 9-11.

7. Игов Св. История на българската литература 1878-1944 г. / Св. Игов . – София, 1990 –с.154.

8. Сарандев Ив. Пенчо Славейков. Естетически и критически възгледи / Ив. Сарандев. – София, 1977. –429с.

9.Ничев Ал. Неизвестен отзив на Пенчо Славейков / Ал. Ничев // Български език и литература. – 1962. – кн. 4. –С. 60 - 114

10. http://www.gabrovonews.bg/curious/9833/

11.http://tvori.com.ua/vidtvorennya-nastro%d1%97v-lyudini-cherez-obrazi-prirodi-u-rannij-lirici-p-tichini/#ixzz1v9WrpCk9/

12. Зеров М. “Вiтер з України” // Правда, 1932. – К.:Рад.письм., 1981. – 258с.

13.Тичина П. Поезiя // Прапор. – 1990. - № 11. – С. 85 – 100.

14. Гальченко С. Текстологiя поетичних творiв П.Тичини.
ЇК-, 1990. Дивослово. – 2007. - №11. – С.15-62.

15. Шестипалова Т. Мiфологемний код поезiй Павла Тичини (на матерiалi вiршiв “Арфами, арфами” та “Квiтчастий луг…”) / Т. Шестипалова // Слово i час. – 2001. - № 1. – С. 59-64.
16. Тичина П. Твори: у 12 т. Т.1.– К.: Рад.письменник, 1961. – 11-78с.

17. Дашкевич В.Я. Видатний майстер поетичного слова: До 90-рiччя вiд дня народження Павла Тичини / Дашкевич В.Я. // Вiсник АН УРСР. – 1981. - № 2. – С. 86-91.

18. Кононенко П. Трiумф i драма генiя // Полiтика i час. – 1991. - № 1. – С. 73-76.

19. Оліфіренко С.М., Оліфіренко В.В., Оліфіренко Л.В. Універсальний літературний словник-довідник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 432с.

20. Кочуровський I. Павло Тичина – легенда i дійсність. Білецький О. Визвольний шлях. – 1997. - № 1. – С. 87-97.
21. Над’ярних Н. За парадоксами бароко й футуризму (“В космiчному оркестрi” Павла Тичини) / Н. Над’ярних // Слово i час. – 1997. - № 10. – С. 6-

22.Нiковський А.В. Критичнi нариси. – К., 1919.
23. Пенев Б. Лирическите песни на Пенча Славейков / Б. Пенев // Страници за Пенчо Славейков. София, 1991.

24. Радев Ив. ПенчоСлавейков. „Морна лятна нощ...“ / Ив. Радев // Литературни анализи в помощ на учениците от 10. клас. – Велико Търново, 1992. – С.28

25. Славейков П. П. Събрани съчинения. Т. 2. София, 1958. С. 74-76

24. http://www.book.store.bg/c/p-p/m-50/id-9827/bylgarska-narodna-mitologia-lozinka-jordanova.html

26. Славейков П. П. Събрани съчинения. Т. 4. София, 1958. С. 48

27. http://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%87%D0%BE_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D0%B2

28.Тодоров П. Ю. Аристократизмът на Алеко / П. Ю. Тодоров // Мисъл. – XVII, 1907. – кн. III. – С.13

29. Янакиева М. От родния кът до гроба. Пенчо Славейков - „Сън за щастие“ // М. Янакиева. – Пловдив: Контекст, 2011. – кн. ІІ.- 25-39с.

30. Б.Пенев, "Лирическите песни на Славейков”// Св. Игов . – София, 1990 –

С. 57-50

31. Пенев Б. „Страници за ...Пенчо Славейков” изд. „Андина” // Пенев, Б. Изкуството е нашата памет, С., 47-50.

32.Шаховський С.В. В майстерні поетичного слова. Лірика Павла Тичини.– К.: Худ.літ., 1958. – 250с.

33. Губар О.І. Павло Тичина. Літературно-критичний нарис. – К.:Рад.письм., 1981. – 258с.

34. Ковалів Ю. Кларнетизм Павла Тичини – нереалізована естетична концепція// Слово і час. – 2003. - №1. – С.3 – 8

35. Сонячні кларнети: Поезії/ Упоряд., підгот. текстів, примітки С.А.Гальченка. – К.:Дніпро, 1990. – 399с.

36. Марков Д. Пенчо Славейков. — В кн.: Марков Д. Болгарская поэзия первой четверти XX века, М., 1959, с. 57-99.

37. Пенчо Славейков. Българската критика .— София: Бълг. писател, 1974.— 383 с.; Королев С. Жрецьт-воин: В 2 т. — София: Наука и изкуство, 1976.

38. Білецький О. Літературні течії в Европі в першій чверті 20 віку // Червоний шлях. – 1925. – №11-12. – С.268-308

39 Ільницький О. Український футуризм (1914-1921) / Пер. з англ. Р.Тхорук. – Львів: Літопис, 2003. – 456 с.

40. Стоян Илиев. «Противоречивият свят на Яворов», С., 1976 г.
41. Светозар Игов. «Поетиката на българския символизъм» из «История на българската литература»,
изд. «Сиела», С., 2001 г., стр. 560-564.

42. Барка В. Земля садівничих: Есеї. – Б/м: Сучасність, 1977. – 190 с.

43. Барка В. Земля садівничих: Есеї. – Б/м: Сучасність, 1977. – 190 с Драч И. Гений и власть: К 100-летию со дня рождения Павла Тичины // Литературная газета. – 1991. – 13 февр. (№ 6). – С. 13.

44.Зеров М. “Вітер з України” // Правда, 1932.

45. Войтович В. Українська міфологія / Василь Войтович . – К. : Либідь, 2002. – с.83-85.

46. Губар О. Павло Тичина. Літературний портрет / Олександр Губар. – К. : Радянський письменник, 1961. – 258 с.

47. Дмитренко М. Українські символи / М.Дмитренко, Л.Іваннікова. – К. : Ред. часопису «Народознавство», 1994. – 170 с.

48. Співець єдиної родини: статті, есе, спогади, художні твори. – К. : Радянський письменник, 1981. – 303 с.

49. Тичина П. Сонячні кларнети / Павло Тичина. – К. : Дніпро, 1990. – 399 с.

50. "Українські поети ХХ століття. Павло Тичина. Максим Рильський. Володимир Сосюра" Київ, 2006 р.-112 с.

51. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. 1994.-57с. К. - "Рось".

52. Странджева А. Проблеми на времепространството в "Изворът на Белоногата" от Петко Р.Славейков// Пловдивски университет "Паисий Хилендарски". Научни трудове. Филологии. – 1994. – Т. 32, кн. 1. – С. 451-456.


Сейчас читают про: