Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності

Загальними підставами звільнення від цивільно-правової відповідальності е непереборна сила (форс-мажор) та випадок (казус).

Непереборна сила - це надзвичайна і непереборна за даних обставин подія, настання якої неможливо було передбачити і відвернути доступними засобами. Під поняття непереборної сили підпадають як руйнівні сили природи (землетрус, повідь), так і деякі суспільні явища (військові дії, масові заворушення, страйки тощо).

Казус - це обставина, яка свідчить про відсутність вини контрагентів. Цю обставину хоча і можна відвернути, але її неможливо передбачити. Так, ательє своєчасно не виконало замовлення наречених, оскільки вночі зловмисники проламали дах ательє і викрали матеріал, з якого треба було шити весільні сукні.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника (ст. 616 ЦК). Більш вдалою у цьому контексті була редакція ст. 210 ЦК УРСР (1963 р.), в якій зазначалося, що невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, зумовлене умислом чи необережністю кредитора, звільняє боржника від відповідальності, якщо інше не передбачене законом.

Дійсно, якщо підрядник не виконав роботу вчасно саме тому, що замовник не забезпечив його передбаченими у договорі матеріалами, чи постачальник не поставив продукцію саме тому, що замовник не виконав покладений на нього договором обов'язок щодо надання тари й упаковки, боржник не повинен нести відповідальності. Якщо ж невиконання зобов'язання є наслідком винної поведінки обох сторін, то тут суд має підстави відповідно до ступеня вини кредитора, зменшити й обсяг відповідальності боржника.

Форма вини кредитора (потерпілого) може впливати на розмір відшкодування, яке стягується.

Так, у ст. 1193 ЦК України передбачено, що шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Згідно зі ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

22. Спадкування за законом: поняття та порядок здійснення.

Див. відповідь на питання №20

23. Спадкування за заповітом: поняття та порядок здійснення.

Див. відповідь на питання №20

24. Цивільно-правовий договір: поняття та співвідношення з цивільно-правовими актами.