Валютний відділ банку

Валютний ринок – це сукупність валютооб-

мінних (конверсійних) та депозитно-кредитних

операцій в іноземних валютах, які здійснюють-

ся учасниками валютного ринку за відповідним

ринковим курсом або за ринковою процентною

ставкою.

Операції на міжбанківському валютному

ринку України дозволяється здійснювати лише

суб'єктам цього ринку, до яких належать:

- Національний банк України;

- уповноважені банки (комерційні банки, що

отримали ліцензію Національного банку Украї-

ни на здійснення операцій з валютними ціннос-

тями);

- уповноважені фінансові установи (що от-

римали ліцензію Національного банку України

на здійснення операцій з валютними цінностя-

ми).

Одним із напрямів банківського бізнесу є

його діяльність на валютному ринку, яка пред-

ставлена як операціями клієнтів, так і безпосе-

редньо власними операціями банків. Крім цьо-

го, банкам належить функція агента валютного

контролю, яка зобов’язує їх здійснювати конт-

роль за дотриманням вимог валютного законо-

давства.

Аналіз діяльності комерційного банку з пи-

тань валютного контролю та валютних опе-

рацій

Валютний контроль — це система контролю

урядом обміну іноземної валюти в країні, тобто

регулювання обсягу готівки в іноземній валюті

та її обмінного курсу на інші валюти. Валют-

ному контролю в Україні підлягають валютні

операції за участю резидентів і нерезидентів, а

також зобов’язання резидентів про декларуван-

ня валютних цінностей та іншого майна, яке

перебуває за межами України.

Метою валютного контролю є забезпечення

додержання валютного законодавства під час

здійснення валютних операцій. Для досягнення

мети валютного контролю органи валютного

контролю в межах своєї компетенції визнача-

ють відповідність здійснюваних валютних опе-

рацій чинному законодавству і наявність необ-

хідних для них ліцензій та дозволів; перевіря-

ють виконання резидентами зобов’язань в іно-

земній валюті перед державою, а також

зобов’язань про продаж іноземної валюти на

внутрішньому ринку України; обґрунтованість

платежів у іноземній валюті; перевіряють пов-

ноту й об’єктивність обліку та звітності з валю-

тних операцій, а також з операцій нерезидентів

у валюті України. Органи, що здійснюють ва-

лютний контроль, наділені повноваженнями

вимагати та одержувати від резидентів і нере-

зидентів повну інформацію про здійснення ни-

ми валютних операцій, стан банківських рахун-

ків у іноземній валюті в межах своїх прав, а

також про майно, що підлягає декларуванню.

Органами валютного контролю в Україні є

Кабінет Міністрів України, Національний банк

України та інші органи.

Головним органом, що здійснює валютний

контроль на території України, є Національний

банк України. НБУ надано право здійснювати

контроль за виконанням правил регулювання

валютних операцій на території України з усіх

питань, не віднесених до компетенції інших

державних органів, та забезпечувати виконання

уповноваженими банками функцій щодо здійс-

нення валютного контролю.

Державна податкова адміністрація України

здійснює фінансовий контроль за валютними

операціями, які провадяться резидентами і не-

резидентами на території України.

Держкомзв’язок України контролює додер-

жання правил поштових переказів та переси-

лання валютних цінностей через митний кор-

дон України, а Державна митна служба України

– додержання правил переміщення валютних

цінностей через митний кордон України.

Уповноважені банки також здійснюють кон-

троль за валютними операціями, що проводять-

ся резидентами і нерезидентами через ці банки.

До компетенції уповноважених банків відно-

сять запобігання проведенню резидентами і

нерезидентами незаконних валютних операцій

та/або інформування уповноваженими банками

у випадках та в порядку, встановленому зако-

нодавством, відповідних державних органів

про порушення резидентами і нерезидентами

валютного законодавства та додержання ними

актів органів валютного контролю [1].

Валютними операціями є господарські опе-

рації, вартість яких визначається в іноземній

валюті, або ті, що потребують розрахунків в

іноземній валюті.

Валютними операціями називають певні ба-

нківські та фінансові операції, пов'язані з пере-

ходом права власності на валютні цінності.

Чинне законодавство відносить до валютних

операцій такі:

- пов'язані з переходом права власності на

валютні цінності, за винятком операцій, що

здійснюються між резидентами у валюті Украї-

ни;

- пов'язані з використанням валютних цін-

ностей у міжнародному обігу як засобу плате-

жу з передаванням заборгованостей та інших

зобов'язань, предметом яких є валютні ціннос-

ті;

- пов'язані з ввезенням, переказуванням і

пересиланням на територію України та виве-

зенням, переказуванням і пересиланням за її

межі валютних цінностей.

Легалізація діяльності банку на валютному

ринку здійснюється за умови: відповідності

спеціальним вимогам, до яких належать показ-

ники регулятивного капіталу, наявність фахів-

ців відповідної кваліфікації та інформації сто-

совно рейтингу банків-кореспондентів, підклю-

чення до електронної міжнародної системи

платежів у іноземній валюті (S.W.I.F.T. тощо);

відповідності технічного стану й організації

охорони приміщення, в якому розміщується

технічне обладнання цієї системи, вимогам но-

рмативно-правових актів Національного банку;

наявності обладнання спеціального операцій-

ного залу (дилерської кімнати, бек-офісу, при-

міщення міжнародних телекомунікаційних сис-

тем) з організацією охорони і системою допус-

ку тощо.

Проблемні питання у роботі валютного від-

ділу

Структурним підрозділом банку, що вико-

нує валютні операції, є валютний відділ. Валю-

тний відділ банку несе відповідальність за опе-

рації з інвалютою, доручені йому клієнтами або

іноземними банками. Його найважливіше за-

вдання полягає в тому, щоб визначати курси

купівлі й продажу даним банком інвалюти. У

його ж функції входить контроль за валютними

позиціями банку. До найбільш типових обов'яз-

ків, що покладаються на валютний відділ, мож-

на віднести такі:

1. Ведення валютних договорів клієнтів.

2. Контроль експортно-імпортних операцій

клієнтів.

3. Валютний контроль.

4. Операції з купівлі й продажу банком ін-

валюти і контроль за цими операціями.

5. Набір, контроль і відправка платежів клі-

єнтів.

6. Підтримка контактів з клієнтами банку з

питань, пов'язаних з інвалютою.

7. Щоденне підбивання підсумків проведе-

них операцій.

8. Виявлення помилок і недоліків у роботі.

9. Спостереження за станом валютних пози-

цій.

10. Постійне спостереження за станом ва-

лютного ринку.

11. Систематичне складання статистичних

даних з проведених операцій і отриманого при-

бутку.

На даний момент у банківських структурах,

у валютних відділах відділень ведеться не до-

сить ефективна робота. Так, контроль експорт-

но-імпортних операцій (згідно з постановою

НБУ № 136 від 24.03.1999 «Про порядок здійс-

нення контролю за експортними, імпортними

операціями» [4]) ведеться або в журнальному

вигляді, або в окремому комплексі, який пос-

тійно треба підтримувати і заповнювати вруч-

ну. Цей комплекс не пов'язаний з даними дого-

ворів клієнтів та їх реквізитами, вже заведени-

ми в ОДБ (операційний день банку) раніше.

Дані про клієнтів, які на сьогодні зазвичай за-

водяться в ОДБ банку, частіше за все ніяк не

пов'язані ні з комплексом з контролю експорт-

но-імпортних операцій, ні з комплексом з набо-

ру платежів SWIFT, а якщо платежі вирушають

по каналу TELEX, то співробітник банку ви-

мушений повністю всі реквізити платежу вно-

сити вручну. Ведення договорів імпортних і

експортних контрактів резидентів відносно ко-

нтролю виконання термінів отримання виручки

або відвантаження товару йде за допомогою

окремих таблиць Excel або окремих ні з чим не

пов'язаних програмних комплексів. Здебільшо-

го співробітники банків набирають платежі

уручну і відправляють на подальше виконання

будь-яким доступним та найпростішим спосо-

бом, а саме: TELEX, електронна пошта, факс.

Навіть у великих системних банках, де дуже

великий обсяг валютних платежів, для оптимі-

зації роботи фронт-офісу головним банком для

платежів SWIFT надається лише якийсь окре-

мий програмний додаток, котрий також необ-

хідно заповнювати ручним методом.

Щоб уникнути подвоєння цієї рутинної ро-

боти необхідна автоматизація роботи валютно-

го відділу та впровадження програмних рішень,

пов'язаних між собою в єдиний комплекс.

Пропозиції щодо вирішення проблем опти-

мізації роботи відділу

З метою оптимізації роботи валютного від-

ділу автор розробив комплекс заходів з роботи

з валютою. Комплекс «VL+» складається з та-

ких програмних продуктів:

1. «Клієнт» - це база даних юридичних осіб і

договорів. Сюди вносяться дані клієнта - юри-

дичної особи, тобто найменування, адреса, кон-

тактні дані, інформація про керівника, головно-

го бухгалтера; дані договорів імпорту та експо-

рту, далі окремо вносяться реквізити з оплати

за зовнішньоекономічними контрактами (раху-

нок, найменування одержувача, його адреса,

банк одержувача, банк-кореспондент). Інфор-

мація з бази даних «Клієнт» автоматично зано-

ситься в систему «Імпорт-експорт».

2. «Імпорт-експорт». За допомогою цього

продукту контролюється рух коштів (платежі) і

відвантаження товарів згідно з отриманими ва-

нтажними митними деклараціями (ВМД) за

кожним окремим договором (відповідно до по-

ст. НБУ № 136). Програма «Імпорт-експорт»

включає в себе чотири складових:

- контроль імпортних операцій (руху коштів

та товарів);

- контроль експортних операцій (руху кош-

тів та товарів);

- таблична форма журналу контролю імпор-

тних операцій (згідно з інструкцією НБУ №

136);

- таблична форма журналу контролю експо-

ртних операцій (згідно з інструкцією НБУ

№ 136).

У кожній складовій є можливість введення,

коригування та друку даних. Журнальні звіти

за імпортно-експортними операціями роздру-

ковуються та підшиваються. Контроль ведеться

згідно з інструкцією НБУ №136. Якщо поруше-

ний кінцевий законодавчо встановлений термін

розрахунків за окремою операцією, то по по-

рушникам складаються акти до податкової ін-

спекції та звіт до НБУ.

3. «Payment» - додаток, де формуються пла-

тежі SWIFT для відправки на головний офіс

банку, а також приймаються платежі з головно-

го офісу. У цьому додадтку автоматично фор-

муються клієнтські платежі з міні-додатка «Ко-

нтролю імпортних операцій» додатка «Імпорт-

експорт», або є можливість повністю сформу-

вати платіж. У додатку можна побачити перелік

платежів, є можливість перегляду, коригування,

перевірки та відправки на головний офіс банку.

Актуальність створення подібного комплек-

су полягає в тому, що спрощується рутинна

ручна робота з обробки клієнтських даних, до-

говорів, а також полегшується робота з контро-

лю експортно-імпортних операцій, зменшуєть-

ся вірогідність помилок як при вищезазначено-

му контролі, так і при формуванні платежів, а

також прискорюється процес доставки плате-

жів до головного банку з філії/відділення, де й

знаходиться валютний відділ.

Схема роботи комплексу «VL+» наведена на

рис. 1.

1. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України від 22 березня 2001 р. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

2. Господарський кодекс від 16.01.2003 №436-IV. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

3. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ(зі змінами та доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

4. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

5. Закон України «Про власність» від 07.02.1991 №697-XII. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

6. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576- XII. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

7. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ(зі змінами та доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

8. Закон України «Про державну податкову службу» від 4.12.1990 № 509 - XII (зі змінами та доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

9. Закон України «Про загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-Х1У (зі змінами і доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua

10. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-1II - ВР (зі змінами і доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua

11. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-111 (зі змінами і доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

12. Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803- XII. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

13. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (зі змінами і доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua

14. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8.08. 2010р. № 2464 – VI. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

15. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІV (зі змінами і доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua

16. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 p. № 1788-ХІІ. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua

17. Закон України «Про підприємництво» від 07.02.1991 №698-XII. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

18. Закон України «Про рахункову палату Верховної Ради України2 від 11.07.1996 р. № 315/96 -ВР (зі змінами та доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua

19. Закон України «Про страхування» від 7.03.1996р. № 85/96 - ВР (зі змінами і доповненнями). Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

20. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 №1201- XII. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

21. Конституція України. -: Преса України, 1997.

22. Податковий кодекс від 02.12.2010р. №2755 –VI. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua.

23. Указ Президента України «Про державне казначейство України» від 27.04.1995 р. № 3345/95. Доступний з: htt://www.zacon.gov.ua