Дослідження проблеми – збір інфо

На другому етапі консультативного процесу консультант ретельно досліджує ситуацію

клієнта, використовуючи базові психотерапевтичні навички ведення інтерв'ю, нерефлексивне

та рефлексивне слухання, засоби стимулювання та підтримки клієнта. Завдання, що ставляться на цьому етапі такі:

• вивчення загальної картини проблем клієнта та його ставлення до них;

• визначення впливу подій та їх динаміки на формування симптомтоматичної поведінки;

• вивчення особистості клієнта, його стресостійкості та потенційної здатності впоратися з

труднощами;

•виявлення попереднього досвіду, який сформував деструктивний спосіб переживань;

•демонстрація клієнту цілісної картини того, що відбувається;

• пошук ресурсів, які допомогли б клієнту подолати психологічні труднощі;

•визначення пріоритетів та ієрархії в подоланні перепон та деструкцій.

Узагальнення збору інформації дозволяє консультанту відповісти. на питання, що клієнт

думає, що він почуває, що він хоче, що він може і хто він є - концепція „Я".

Збір інформації є процесом систематичної реконструкції та Ідентифікації втрачених або

витіснених частин конфліктного досвіду, прояснення змісту всіх аспектів скарги. Його

проводять м'яко, ненав'язливо, використовуючи уточнення типу: „Було б цікаво знати, що з

вами відбувається", „Хочеться знати детальніше, як це сталося" тощо. Така установка надає

максимальну свободу вибору, дозволяє клієнту відповідати вільно, так, як він вважає за

потрібне. Варто витратити час та енергію на те, щоб переконатися в правильності розуміння

основних цілей і можливостей клієнта. Прояснення ситуації, об'єднання розрізнених фактів та почуттів у дещо цілісне позитивно позначаються на діалозі. Проте, збираючи об'ємну картину, потрібно уважно стежити за тим, щоб не будувати ілюзорних моделей, заснованих на власних

уявленнях, не привносити в досвід іншої людини чужих для неї установок чи переживань.

Краще брати курс на ретельну роботу з мовою, уточнюючи кожне поняття чи слово клієнта.

Збір інформації, якщо він проводиться кваліфіковано, вже сам по собі, має неабиякий

терапевтичний вплив завдяки кільком чинникам. По-перше, психолог не тільки систематизує

необхідний фактаж, але й розкриває передісторію проблеми, тобто поле інформації значно

розширюється, а напруження клієнта поступово внормовується, бо емоції, як відомо,

виникають у зв'язку з дефіцитом необхідної інформації (П. Симонов). По-друге, психолог

непомітно для клієнта трансформує предмети і явища, що сприймалися як сталі та незмінні,

в такі, що здатні розвиватися. Завдяки цьому виникає враження плинності, з'являється перспектива. По-третє, „сповідь полегшує душу" - відчуття прийняття і розуміння повертає клієнтові внутрішню рівновагу.

Таким чином на другому етапі консультативного процесу продовжується розробка проблеми, диференціюються почуття та установки по відношенню до самого себе та оточуючих (консультанта зокрема), долаються бар'єри стагнації особистості та опір консультативному процесу, формулюється образ бажаного майбутнього.