Техніки фокусування

Фокусування(концентрування) – навичка, яка дозволяє розвивати усвідомлення багатьох чинників, пов’язаних з проблемою, організовувати мислення в конкретно визначеному напрямку.

А.Айві виділяє 6 типів фокусу:

1) фокус на клієнтові – найбільш уживане, бо особистість клієнта є центральною ланкою роботи консультанта. (потрібно весь час звертатися до імені клієнта (повторення імені створює умови для індивідуалізації контакту, так і для підсилення його інтимності та унікальності), клієнт – це центральна фігура)

2) фокус на головній темі або проблемі – використовується тоді, коли, маючи сприятливий прогноз щодо рівня розвитку особистості клієнта, консультант допомагає йому прояснити досить скадну життєву колізію, в розуміння якої той відчуває труднощі.

3) фокус на інших людях – виникає в інтерв’ю на етапі прояснення проблемнох ситуації + в процесі роботи, особливо коли йдеться про конфліктні взаємини з інш людьми.

4) фокус на психотерапевтичних стосунках консультанта з клієнтом – оживляє інтерв’ю, тримає співпаці в ситуації „тут і тепер” П-д: „ Наша з вами робота вже дала перші результати, та щоб вона стала ефективнішою...”

5) фокус на консультанті – зумовлений необхідністю дати непряму пораду чи зразок переживань, котрий стане у пригоді. П-д: „Мій досвід роботи з схожими ситуаціями...”

6) культурно – конкретний фокус – вписання в культурний контекст те, про що йде мова П-д: „Сьогодні ви розгублені, не знаєте яку професію обрати, Давайте поміркуємо, що пропонує наше сьогодення. як ви це відчуваєте?”

Концентрування використовується на 3-4 етапах консультативного процесу, для того щоб почати обговорення або для підбиття підсумків.