Робоча програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:
§ Титульна сторінка.
§ Опис навчальної дисципліни (містить такі характеристики дисципліни як: кількість кредитів, модулів, змістових модулів, загальну кількість годин для вивчення дисицпліни, кількість тижневих годин для денної форми навчання: (аудиторних та самостійної роботи студента) та кількість годин на лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та самостійні заняття студентів)
§ Мета та завдання навчальної дисципліни: тут необхідно сформулювати мету та завдання дисципліни відповідно до її змісту; чітко визначити – що повинен знати і уміти студент після опанування дисципліни і вказати місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівців.
§ Програма навчальної дисципліни. Програма навчальної дисципліни містить перелік змістових модулів і назви тем, що входять до них.
Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру робочу навчальну програму, складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник) та контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом.
|
|
Тематика лекцій подається у такій формі: коротка анотація (перелік питань, що розглядаються в темі лекції); посилання на літературні джерела. При цьому слід вказувати не більше 2–3-х джерел основної літератури, що є в наявності у бібліотеці чи в електронному вигляді.
Якщо дисципліна вивчається в 2-х і більше семестрах, то подається поділ усіх видів занять у кожному семестрі.
§ Структура навчальної дисципліни. Особливістю розроблення робочої програми при використанні кредитно-модульної технології навчання є структурування дисципліни за модульним принципом, який передбачає поділ навчального матеріалу на логічно завершені частини теоретичного і практичного матеріалу. При структуруванні навчального матеріалу слід уникати його дублювання в різних темах та порушень логічної цілісності подачі матеріалу дисципліни.
За результатами структурування навчального матеріалу розробляється структура навчальної дисципліни. Якщо дисципліна вивчається більше одного семестру, то структурування виконується для кожного семестру окремо з обов’язковим підсумком навчального навантаження з усіх запланованих видів робіт по семестрах і з дисципліни в цілому.
§ Теми семінарських занять (практичних, лабораторних) занять.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час яких викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
|
|
Практичне заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом сформульованих завдань.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, під час якого студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
§ Самостійна робота. Акцент на СР.
ЗмістСРС з конкретної дисципліни може складатися з таких видів роботи:
− підготовка до аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних тощо);
− виконання практичних завдань протягом семестру;
− самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни згідно з навчально-тематичним планом;
− переклад іноземних текстів встановлених обсягів;
− підготовка і виконання завдань, передбачених програмою практичної підготовки, в тому числі курсового проектування, тощо;
– підготовка до усіх видів контролю.
Методичні рекомендації до СР.
При складанні плану самостійної роботи студента необхідно виходити з загального обсягу годин, що відводиться на самостійну роботу з дисципліни, видів самостійної роботи, що плануються для виконання студентом, загального тижневого бюджету часу студента, фізіологічно обґрунтованих норм навчального навантаження тощо.
Нереальність виконання домашніх завдань через великі обсяги, недостатнє методичне забезпечення дисципліни призводять до зниження якості навчання, перешкоджають виконанню завдань з інших дисциплін, що вивчаються у семестрі.
§ Індивідуальне навчально - дослідне завдання: Індивідуальне навчально - дослідне завдання виконується студентом під керівництвом викладача і полягає у виконанні індивідуальних завдань, що є однією з форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Індивідуальні завдання (реферати, розрахункові, графічні, курсові проекти чи роботи, аналіз практичних, проблемних ситуацій, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конференції, участь в олімпіадах тощо. тощо) видаються студентам в терміни, передбачені робочою навчальною програмою. Виконання індивідуальних завдань створює умови для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування знань на практиці.
§ Методи навчання
§ Методи контролю:
поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи;
семестровий контроль проводиться за однією із таких форм: семестровий іспит, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Форма проведення іспиту може бути різною – письмова, усна, тестова, письмово-усна (комбінована) тощо, вона затверджується кафедрою і відображається у робочій навчальній програмі дисципліни.
Під час семестрового
§ Розподіл балів, що присвоюється студентам;
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів, заліків та курсових, кваліфікаційних, дипломних і магістерських робіт).
|
|
Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;
Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.