Зміст освіти
| Результати освтньо-виховної роботи
|
ФОНЕТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
Елементи грамоти
| Розрізняє мовні і немовні близькі і схожі звуки рідної мови; має добре розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання; регулює темп мовлення та гучність голосу залежно від ситуації; виявляє неточності у вимові звуків у словах та вживанні наголосу; використовує мовні, інтонаційні та немовні засоби виразності.
Здійснює звуковий і складовий аналіз слів; виокремлює голосні, приголосні, тверді, м’які звуки, наголос у словах; розрізняє слова: «звук», «буква», «слово», «склад», «речення»; складає речення, виділяє послідовність слів у реченні, складів та звуків у словах; знає алфавітні назви букв, читає двох-трьох складові слова; володіє руховими навичками, необхідними в подальшому для навчання письма.
|
ЛЕКСИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
| Має збалансований словниковий запас із різних освітніх ліній – «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам», «Математична грамотність», «Комп’ютерна грамота»; добирає найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; називає ознаки, якості, властивості предметів (явищ, подій); вживає слова різної складності, з абстрактним та переносним значенням, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє формулами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації (привітання, прохання, знайомство, вибачення, подяка, зустріч, комплімент), формами звертання до дорослих і дітей. За кількісною та якісною характеристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему, що в межах розуміння дитини.
|
ГРАМАТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
| Вживає всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, частки, вигуки, сполучники і сполучні слова); практично засвоює всі граматичні категорії (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами; створює нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, споріднені і однокореневі слова; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки; вживає різні за складністю типи речень (прості, складні, складносурядні, складнопідрядні із сполучниками і сполучними словами).
|
ДІАЛОГІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
| Вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими); підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших; будує запропонований діалог відповідно до теми; відповідає на запитання за змістом картини, художніх творів; виконує словесні доручення, звітує про їх виконання; вміє запитати, відповісти на запитання, заперечити, обґрунтувати свою позицію, подякувати, вибачитися, розповісти про себе, започаткувати діалог; вміє передавати словами і мімікою свою готовність спілкуватись, обмінюватись інформацією, брати почуте до уваги, домовлятися; орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовленнєві засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки в діалозі з однолітками та дорослими; ввічливо ставиться до партнерів по спілкуванню; виявляє свою зацікавленість у розмові, емпатію, щирість висловлювання, враховує емоційний стан співрозмовників; щирість висловлювання, враховує емоційний стан співрозмовників; розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити; вживає лагідні, пестливі слова; прагне творчо самореалізуватися.
|
МОНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ
| Користується рідною мовою в усіх життєвих ситуаціях; розмірковує про предмети, явища, події, друзів; доходить елементарних узагальнень, висновків; висловлює самостійні розгорнуті судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів. Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає розповіді як за планом вихователя, так і самостійно; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, вміє пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу.
|
МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ
| Інтегроване вміння адекватно й доречно користуватися рідною мовою в різних ситуаціях спілкування (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки.
Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій.
|
КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ
| Здатність вільно користуватися рідною мовою залежно від ситуації спілкування; розуміти і створювати власні висловлювання різних типів; стриманість у спілкування; застосування мовних і немовних засобів виразності з метою комунікації; уміння орієнтуватись у конкретних соціально-побутових ситуаціях спілкування, ініціативність спілкування, культура мовленнєвої комунікації. Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.
|