Зміст і структура Базового компонента дошкільної освіти

Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизовано за освітніми змістовими лініями: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», «Математична грамотність», «Комп’ютерна грамота», «Мовлення», «Українська мова як державна», «Іноземна мова», що забезпечує наступність і водночас неперервність змісту освітніх ліній від дошкілля до випускних класів.

Зміст освітньої лінії «Природа» містить доступні дитині дошкільного віку наукові знання про природу планети Земля та оточуючого Всесвіту. Вони спрямовані на формування основ наукового світогляду, виховання доступного віку дитини реалістичного бачення сучасної картини світу Природи, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального ставлення до природного довкілля.

Природнича освіченість передбачає уявлення дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється насамперед у її природодоцільній поведінці: свідоме, виважене ставлення до рослин і тварин, готовність включатись у практичну діяльність зі створення та збереження умов, необхідних для життєдіяльності представників рослинного світу, дотримування правил природокористування. У змістових лініях «Планета Земля» та «Всесвіт» вміщено матеріали щодо будови планети Земля, природних явищ, різних форм життя та природодоцільної життєдіяльності людини; подаються елементарні відомості про близький і далекий Всесвіт, особливості його вивчення людиною. Змістове наповнення освітньої лінії «Природа» сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує екологічну вихованість, почуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у природному довкіллі.

Освітня лінія «Культура» передбачає долучення дітей дошкільного віку до вироблених людством цінностей, ознайомлення їх з надбанням національної та світової культури, уведення у світ практичної та духовної діяльності людей, розвиток творчих здібностей та естетичного ставлення до життя. Розвиток у дошкільному дитинстві творчих здібностей, доцільна організація різних видів предметно-практичної та художньої дитячої діяльності, виховання основ свідомого ставлення до суспільно цінної праці, формування елементарних трудових та художніх навичок, найпростіших форм технологічної вмілості, дисциплінованості, самостійності, культури та безпеки праці.

Успішність предметно-практичної, ігрової та художньої діяльності великою мірою визначається емоційною сприйнятливістю дитини, її зацікавленістю справою, володінням необхідними вміннями й навичками, цілісним світобаченням, здатністю диференціювати справжнє та уявне, реальне й казкове, відтворене й самостійно створене. Важливо, щоб дошкільник не лише споживав продукти фізичної, інтелектуальної та духовної праці інших людей, а й прагнув творити самостійно, виявляти вигадку, винахідливість, кмітливість, креативність. Результатом оволодіння дитиною практичною, ігровою та мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним суб’єктом дії, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнення; сформованість здатності орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, володіти навичками практичної діяльності, культурного споживання та елементарного виробництва продуктів праці, готовністю долати труднощі; виявляти емоційну сприйнятливість, інтерес та естетичне ставлення до об’єктів, явищ та форм мистецької діяльності, розуміти різні способи створення художніх образів (рухових, музичних, графічних тощо), вміння працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації свого задуму, виявляти творчі здібності, радіти створеному; виявляти ігрові вміння, здатність використовувати адекватні ігрові атрибути та іграшки, сформованість ігрового партнерства, засвоєння й дотримання ігрових правил, спроможність урізноманітнювати ігрові сюжети, пов’язувати їх із позитивним у сучасному житті, розвиненість базисових особистісних якостей.

Зміст освітньої лінії «Люди» передбачає формування у дітей соціальних навичок поведінки, розвиток свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, рівної з іншими людьми, інтересу до людей, виховання готовності сприймати соціальний досвід, співпереживання, співчуття; бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки. Спілкування є важливим чинником соціального розвитку дитини. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, виробляти колективні форми співбуття, здатність встановлювати контакти. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Змістове наповнення освітньої лінії «Люди» сприяє формуванню навичок соціально прийнятної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських відносин, свідомого ставлення до себе як активного члена суспільства. Це забезпечується навченістю дитини не губитися в нових обставинах, обирати адекватну альтернативну поведінку, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, реально оцінювати власні можливості, здатністю звернутися за допомогою та надати її в разі потреби іншій, поважати бажання та інтереси інших. Користування моральними правилами та нормами поведінки в соціумі, вміння відійти від надмірної уваги до себе та власних проблем, розвинене відчуття своєї належності до дитячого товариства є показниками соціальної вправності дитини дошкільного віку.

Освітня лінія «Я сам» передбачає формування позитивного образу – Я дитини, ціннісного ставлення її до себе, прийняття нею самої себе, відчуття своєї значущості для інших людей, створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності, відчуття своєї повноцінності. Правильна оцінка дитиною свого «Я» виступає регулятором її моральної поведінки, лежить в основі таких почуттів, як обов’язок, відповідальність, сором, совість, провина. Невизначеність образу – Я самого себе ускладнює процес входження дитини в новий соціум.

На кінець дошкільного періоду життя в дитини має бути сформований реалістичний і позитивний образ самої себе (елементарні знання своїх основних властивостей); почуття самоповаги (прихильне ставлення до себе, домагатися визнання іншими її досягнень); впевненої поведінки (уміння довіряти своїм можливостям, приймати нескладні самостійні рішення, раціонально організувати особистий час). Важливо, щоб дитина виявляла інтерес до свого внутрішнього і зовнішнього життя, володіла елементарними навичками спостереження за собою, орієнтувалася в очікуваннях щодо неї рідних та близьких людей, утримувалася від надмірних самовихвалянь, співвідносила свої вчинки із соціальними еталонами, відчувала задоволення від моральних вчинків, прагнула стати кращою, була здатна до адекватної самооцінки – важливої умови повноцінного буття дитини, результативності її діяльності, досягнення життєвого успіху.

Змістовий аспект освітньої лінії «Я сам» передбачає виховати в дитини позитивне ставлення до своєї зовнішності, тілобудови, статевої належності, рухової активності; сформованість основних фізичних якостей, практичних умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності; орієнтацією в основних вікових змінах щодо зовнішності та фізичних можливостей представників різних статево-вікових груп.

В освітній лінії «Математична грамотність» подано доступні для дитини дошкільного віку математичні уявлення, що на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отриманні знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, пізнавальній та ін.), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення.

Математична грамотність – це сформованість у дітей елементарних уявлень про множину, число, лічбу, величину, форму, простір і час, наявність умінь використовувати набуті знання у практичній діяльності. Освітня лінія «Математична грамотність» спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формуванню у дітей цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних ситуаціях життєдіяльності.

Освітня галузь «Комп’ютерна грамота» має на меті виховання у дітей інтересу до комп’ютера, ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з комп’ютером, способом його управління на екрані (дисплеї) за допомогою операторів (клавіатура, мишка, джойстик) з урахуванням можливостей певної ігрової (чи навчальної) програми. Водночас передбачає навчити дітей дотримуватися правил безпечної поведінки під час роботи з комп’ютером.

У сучасному світі комп’ютер є одним із затребуваних «інтелектуальних знарядь», що дає можливість людині змогу вийти на новий інформаційний рівень. Дитина 5 років виявляє значний інтерес до комп’ютера, його будови, функцій, можливостей, різноманітних дитячих комп’ютерних ігор.

До 5 років у дітей набуває розвитку символічна функція наочно-образного мислення, що дає можливість дитині діяти з наочними екранними образами, свідомо обирати потрібний спосіб дії з комп’ютерними програмами, здатність працювати в індивідуальному темпі як під керівництвом дорослого, так і самостійно. Навчання дітей старшого дошкільного віку комп’ютерної грамоти передбачає такі форми роботи, як бесіди про комп’ютер та його значення в житті людини, будову та основні складники комп’ютера, засвоєння прийомів «спілкування» з комп’ютером у процесі практичних занять – в ігровій формі.

Освітня лінія «Мовлення» передбачає практичне засвоєння дитиною літературних норм і правил користування рідною мовою у різних життєвих ситуаціях, культури мовлення та спілкування (нормативності, правильності, логічності, адекватності, різноманітності, чистоти, доречності, естетичності та етичності). Рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей, вона обслуговує всі освітні лінії та види діяльності дитини. Оволодіння рідною мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найбільш вагомим досягненням дошкільного дитинства. Рідна мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, як засіб пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовне виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок з національним вихованням; формує відчуття єдності зі своєю державою, землею, на якій живе дитина, з народом-творцем і носієм мови.

Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння (запитання, відповіді, розмова, розповіді, перекази, описи, діалоги та ін.) та слухання (слухання мовлення інших, казок, оповідей і т. ін.), у процесі якої у дошкільників формуються мовленнєві вміння і навички.

Освітня галузь «Українська мова як державна» передбачає прилучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до національної й державної мови українського народу, бажання оволодіти нею; розвивати міжмовне чуття (подібне й відмінне в українській і рідній мовах); прищеплювати елементарні навички самокорекції, самоконтролю мовлення в умовах використання двох мов.

Освітня галузь «Іноземна мова» передбачає формування у дітей старшого дошкільного віку елементарних навичок і вмінь усного іноземного мовлення (слухання, розуміння та говоріння); навчити дітей розуміти звертання до них іноземною мовою, тексти віршів, казок, оповідань, мультфільмів, ігор; брати участь у діалогах, іграх, невимушеній бесіді; звертатись із проханням, запитанням, використовуючи ввічливі форми. Дитина 6 років повинна знати напам’ять 4-5 віршів, пісень та текстів ігор іноземною мовою; самостійно орієнтуватись в іншомовній комунікативній ситуації, виявляти ініціативність, бути впевненою, що може висловити власну думку іноземною мовою.

Кожна освітня змістова лінія Базового компонента дошкільної освіти завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи – сформованістю певного виду компетенцій.