Снодійні засоби. Гостре отруєння, надання допомоги. Побічна дія на розвиток плода та організм людини

Визначення фармакології як науки. ЇЇ предмет та завдання. Зв'язок фармакології з іншими

Дисциплінами.

Фармакологія – це наука що вивчає взаємодію лікарських засобів з організмом і включає три розділи:

· Теоретичний (загальний);

· Експериментальний;

· Клінічний.

Теоретична фармакологія складається з двох великих розділів:

- Загальна фармакологія - вивчає основні закономірності взаємодії лікарських речовин з організмом.

- Спеціальна фармакологія – її предметом є фармакокінетика та фармакодинаміка окремих лікарських засобів. Фармакокінетика вивчає процеси всмоктування, розподілу в організмі, перетворення і виведення ліків. Фармакодинаміка вивчає локалізацію дії, механізм, а також види дії лікарських речовин.

Експериментальна фармакологія вивчає вплив біологічно активних і лікарських речовин на організм тварин в умовах експерименту. ЇЇ складовими є:

- Фізико-хімічна фармакологія вивчає фізико-хімічні процеси (комплексоутворення, абсорбцію, каталіз), що лежать в основі взаємодії лікарських речовин і біомембран.

- Біохімічна фармакологія виявляє взаємодію лікарських речовин і рецепторів (молекулярні структури на клітинній оболонці).

- Фізіологічна фармакологія аналізує функціональні зміни з боку органів і систем, що виникають під впливом лікарських засобів.

Клінічна фармакологія вивчає взаємодію лікарських речовин з організмом людини в умовах патології. ЇЇ завданням є дослідження нових і переоцінення наявних препаратів, удосконалення лікарської терапії, розроблення методів ефективного і безпечного використання лікарських засобів.

Снодійні засоби. Гостре отруєння, надання допомоги. Побічна дія на розвиток плода та організм людини.

Снодійні засоби – це лікарські препарати, що сприяють засипанню і забезпечують необхідну тривалість та глибину сну. Вони пригнічують між нейронну (синаптичну) передачу в ЦНС.

Класифікація снодійних препаратів:

1. Агоністи бензодіазепінових рецепторів (нітразепам, діазепам, феназепам, нозепам, лоразепам, тріазолам, мідазолам). Виявляють анксіолітичний (усунення психічного напруження), снодійний, заспокійливий, протисудомний, мязоворозслаблювальний ефекти. Механізм їх дії – посилюють гальмівний вплив на ЦНС.

Нітразепам – снодійний ефект настає через 30-60 хвилин, і діє до 8 годин. Потенціює дію засобів для наркозу, етилового спирту. Препарат кумулює. Викликає звикання. Має незначний вплив на структуру сну.

Застосування: при порушеннях сну, нервозах, епілепсії (в комбінації з проти судомними).

Побічні ефекти: сонливість, атаксія, порушення координації рухів.

Протипоказання: у період вагітності, при міанестії, захворюваннях нирок, водіям та особам, діяльність яких потребує психічної та фізичної реакції.

2. Препарати різної хімічної будови (зопіклон, золпідем, доксиламін, бромізовал).

Зопіклон (імовал) - виявляє седативну та снодійну дію. Після прийому сон настає швидко, тривалістю 6-8 годин. Не спричинює постсомічних порушень.

Застосування: при порушенні сну

Побічні ефекти: гіркий/металевий присмак у роті, нудота, блювання, дратівливість, пригнічений настрій. Можливе звикання.

3. Наркотичного типу дії:

- Похідні барбітурової кислоти: етамінал-натрій, барбаміл, фенобарбітал, метогекситал, іпронал.

Фенобарбітал – призначають дорослим за 1 годину до сну. Тривалість дії – 6-8 годин. Також застосовують як заспокійливий та проти судомний засіб. Спричинює індукцію мікросомальних ферментів печінки.

- Аліфатичні сполуки: хлоралгідрат.

Загальні побічні ефекти снодійних: сонливість, головний біль, м’язова слабкість, порушення координації, менструального циклу, дратівливість, неврози, психози, психічна і фізична залежність (наркоманія), порушення зору, алергійні реакції.