Однак назва міста «Жовква» з’явилась у записах тутешньої міської ради в 1598 році і довгий час побутувало паралельно із традиційно вживаним «місто Винники» та «Нова Жовква»

Як відомо, на час виникнення нового міста існувала Стара Жовква, родинне помістя польських магнатів Жолкевських, це село й зараз знаходиться на березі річки Жолківки, притоки Вепру, 25 км. на південний захід від Красноставу, сьогодні повітове місто Польщі. До речі, первісна назва міста у ХІІІ ст. – Щекарів.

М. ДУБЛЯНИ

За переказами назва походить від дубових лісів, яких багато було в той час у цій місцевості. Перша письмова згадка про Дубляни датується 1440 роком.

С. ЗАБІР’Я.

Село Забір’я лежить на рівнинній місцевості. З давніх давен воно розташоване за бором, за лісом і звідси походить назва села Забір’я. Село вперше згадується в історичних документах за другу половину ХУІІІ століття.

С.ЗАГЛИНА.

Невеличке село розташоване на території Замківської сільської Ради. Назва пов’язана з розташуванням села за копальнями з глини. Але відоме воно своїм цілющим джерелом.

С.ЗАМОК.

За переказами, назва села походить від замку, який був побудований у ХУІІ ст.

С. ЗАМОЧОК.

Село Замочок виникло в кінці ХУІ ст. Король Польщі Ян ІІ Собеський часто виїжджав під Жовкву на полювання. Західну частину села, яке пізніше дістало назву Замочок займали великі болота. Неподалік знаходиться великий став, зарослий осокою, де були незлічені стада диких качок. Зо середині ставу знаходиться великий острів. На ньому король звелів побудувати невеликий замок, від якого село назвали Замочок. Зараз нема ні замку, ні ставу, під час повені велика вода в 30 роках ХІХ ст.. зруйнувала берег і знесла замок. Острів стоїть і зараз і ще можна побачити всохлі фруктові дерева з тих часів. Село Замочок описується в «Географічному словнику польського королівства за 1895 рік».

С. ЗАШКІВ, с. ЗАВАДІВ.

За легендою села свою назву отримали в знак подяки від селян на честь князевичів Зашка і Завади, які спасли поселення від злого змія.

С. ЗВЕРТІВ.

Щодо виникнення села і його назви існує такий переказ. Близько 500 років тому, на місці сучасного села було поле, що належало домініканцям, а саме село виникло біля озера Помірки близько села Жовтанці. Проходить час, озеро висохло, людям потрібна була вода, а на сучасному місці, де є село, знаходилось велике джерело, тому там стали селитися люди. Цей населений пункт називали суартув (від латинського слова). А згодом слово суартув трохи змінилось, пристосовуючись до української мови стало Звертів. (за переказами старожилів).

З історичних документів можна довідатись, що вперше село Звертів згадується у 1358 році, (друга згадка про нього є в 1445 році).

С. ЗІБОЛКИ.

Перша згадка про село Зіболки в історичних документах зафіксована 1398 роком. «В актах римо – католицького костьолу в Куликові згадується, що ксьондз – архієпископ Львівський Якуб де Стрена в році 1398 освятив в Куликові і записав з доходів своїх столових десятину з Зіболок костелові куликівському».

Про походження назви села Зіболки крім переказів, най достовірнішим, що проливає ясність на назву є запис у Галицько – Волинському літописі: «Князь Василько Романович послав до свого брата, Данила Романовича, воєнну здобич боярином Ізоболком в 1262 р. Цей боярин зустрів Данила Галицького в місті». З цього ми можемо припустити, що боярин Ізоболк володів селом ще в 13 ст. І за ім’ям свого власника воно стало називатись Зіболками. Без сумніву, корінь назви села входять в староруську мову, Ізоболь, Святол, Фроняк. Одна з легенд говорить про те, що цією територією у ХІУ ст.. нібито проходили голодні польські жовніри у пошуках харчу. Один, йдучи назустріч іншим, ніс в руках здобуту булку. Його спитали: «Гдзье булкі». Жовнір показав де він їх взяв.