Деякі старожили твердять, що назва села походить від того, що власницею тутешніх земель в ХУ ст. була магнатка Дзібулецька і по її прізвищу стали називати село

С.КУНИН.

Село Кунин завжди зберігало свою назву. За переказами старожилів назва цього села виникла від того, що на цьому місці, де розташоване село, в глибоку давнину був ліс, де водилось багато куниць.

Смт. КУЛИКІВ.

За переказами, назва походить від птахів (куликів), які селилися на островах великого озера, яке було на місці сучасного селища. Перша письмова згадка про Куликів відноситься до кінця ХІУ ст. В 1399 році галицький архієпископ Якуб видав акт про закріплення земельного наділу за куликівським костьолом. В ХУ столітті село мало паралельну назву –Бощ. У документі від 23 лютого 1431 року йдеться про те, що «Бощ або Куликів» передано в дар Яну з Конецполя як нагороду за довголітню службу.

С.КУПИЧВОЛЯ.

Назва населеного пункту походить від того, що землі околиць Купичволі під час кріпацтва «вільно» продавались селянам. Селяни купували землю і поселились на «Волі купленій». Перша достеменна згадка про село датується 1649 роком.

С.КРЕХІВ.

Село вперше згадується в історичних документах у 1456 році з приводу того, що двох крехівських селян викликано до суду в село Желдець. Село було вже заселеним в часи Київської Русі. В селі було знайдено кілька знарядь, виготовлених з кременю в епоху неоліту, тобто за кілька тисяч років до нашої ери. Назва Крехів, на думку вченого М.Л. Худаша, утворена від власного давньослов’янського імені типу Кресимир, Кресислав, Кресомил, Кресомисл. Від первісної назви Крес(имир)ів двір, згодом постала назва Крехів. Перша письмова згадка про село відноситься до 1439 року.

С. ЛАВРИКІВ.

Територія, на якій розміщені села Лавриків, Окопи, Замок, Погарисько і більшість хуторів мали колись спільну назву Руда Магерівська. Назва «Руда» була тут поширена: Руда Лісна, Руда Окопівська, Руда Замкова. Головна частина Лаврикова раніше називалась Руда Лісна. Ще й тепер старі люди інших сіл називають Лавриків Равличкою. Отже, село Лавриків виникло приблизно середині ХУІІІ століття на місці Руди Лісної. Перші хати були поставлені серед лісу на горбі (так називається тепер частина Салів).

Назва села походить від імені Лаврик (Равлик). На території цього села мали поле селяни з Погариська, Окопів, Замку. Серед них був і Лаврик. Назва Лавриків зустрічається в так званій Юзефійській метриці, ХУІІІ с. в ній іде мова не про села Лаврикова, а про поле Лаврикова.

С.КАМ’ЯНКА – ЛИПНИК.

Донедавна село мало назву Кам’янка - -Липник, а залізнична станція «Кам’янка – Волоська». Ця двійна назва має важливі історичні та приpодні корені.

Старі люди, згадують, що між селами Липник і Помлинів були великі багна. А маленька річка Маруся розливалась колись на півсела. Тому назва Кам’янка походить від того, що на даній місцевості є поклади вапняків, каміння, яке залишило нам древнє море.

Історичні документи доводять, що на місці села були колись густі ліси і великі болота. На цих землях в ХУІ ст. осідають перші поселення волхвів та татар. Про це свідчать назви присілків, прізвища жителів. Чаус, Сулим, Фарина, Стецина. Отже, назва Волоська свідчить про заснування цих поселень волхвами. Є документи, які засвідчують, що в ХУІІ столітті землі села переходять у власність князів Воронецьких. Вони збудували оборонний замок і посадили велику липову алею. Звідси і появилась друга назва села Липник. Замок існував до 1835 року.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: