Антикварний напрям в українознавстві XVIII століття
Антикварна діяльність як напрям в українській історіографії виникає у другій половині XVIII ст. На відміну від історичного письменства, яке було зосереджене на висвітленні політичної, військової та дипломатичної історії, антикварний рух в умовах остаточної дезінтеграції традиційного українського суспільства, перетворення України на культурну провінцію у другій половині XVIII ст. був своєрідним засобом зберігання та трансляції споминів про недавнє минуле, рештків ще живого старосвітського побуту місцевого панства, а також звичаїв та фольклорних скарбів українського народу. Діяльність українських антикваріїв - своєрідна «культурна реакція» на процес поглинання рештків української автономії російською імперською машиною. Антикварій— це збирач старожитностей, історичних документів, книг, матеріалів рідної історії. Антикварна діяльність була досить різноманітною і передбачала збирання, опис, коментування, вивчення матеріалів з минулого громадського устрою і старосвітського побуту колишньої Гетьманщини.