Шкірні рефлекси та температура

ТЕМА: «Вегетативна нервова система і порушення її функції».

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

З різноманітними вегетативними порушеннями в практиці часто зустрі­ча­ють­ся лікарі різних спеціальностей. Знання принципів діагностики і лікування вегета­ти­в­них розладів сприяє вчасному розпізнаванню ряду захворювань, підвищенню ефек­ти­в­ності їх лікування.

2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ ПІДГОТОВКИ.

Повторити анатомо-фізіологічні дані вегетативної нервової системи. Вивчити методику дослідження функцій вегетативної нервової системи, основні симптоми і синдроми ураження.

3.ГОЛОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ.

1.Функціональна анатомія вегетативної нервової сисетми.

2. Методика дослідження функцій вегетативної нервової сисетми.

3. Топіко-діагностичне і клініко-діагностичне значення симптомів

Клода Бернара-Горнера, Аргайль-Робертсона.

4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. Які утворення належать до вегетативної нервової системи?

2. Особливості будови рефлекторної дуги вегетативних рефлексів. Пре- і постгангліонарні волокна, їх медіатори.

3. Які симптоми характеризують ураження парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи?

4. Які симптоми характерні для ураження симпатичного віділу нервової системи?

5. Які симптоми характеризують розлади функцій тазових органів?

6. Які додаткові методи використовуються для діагностики уражень вегетативної нервової системи?

5. Завдання для самостійної роботи.

1. Вміти дати топіко-діагностичну оцінку симптомам і синдромам ураження вегетативної нервової системи.

2. Вміти оцінити функціональний стан вегетативної нервової системи.

Інструкції до виконання практичних навичок наведені в «Практикуме по нервным болезням» (под редакцией Ю.Л. Мартынова с соавт.), Москва, 1988 і підручнику Нервові хвороби (Віничук С.М., Дубенко Є.Г. - Київ. - Здоров’я. – 2001).

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Конспект лекцій.

2. Вейн А.М., Соловьева А.Д. Лимбико-ретикулярный комплекс и вегетативная регуляция.М., 1973.

3. Кроль М.Е., Федорова Е.А. Основные неврологические синдромы.

4. Неймарк Б.З. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.К.,1987.

5. Ходос Х.Г. Нервные болезни.М., 1974.

6. Пулатов А.М. Пропедевтика нервных болезней. Ташкент,1979.

7. Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.

8. Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. - 2001.

Методичну розробку підготувала ___________________ ас. Ткачук Н. П..

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології

Протокол № від „___” ________ 200 р.

З метою визначення ступеня та характеру порушень в залежності від пошкодження сегментарного (симпатичні, парасимпатичні відділи) та надсегментарного апаратів (передній, середній та задній відділи гіпоталамуса та ін.) вегетативної нервової системи, необхідно провести обстеження хворого в наступній послідовності.

Стан функції вегетативної нервової системи:

1) вияснити у хворого наявність частіше пароксизмальних головних болей (типу мігрені та ін.), синкопальних пароксизмів, меньєроподібних приступів, кропивниці, ангіотрофоневротичиих набряків, коливання артеріального тиску, вісцеро-сенсорних болів в зонах Захар'їна-Геда;

2) перевірити пульсацію крупних судин з обох боків на кінцівках, шиї та голові (сонні артерії та ін.);

3) звернути увагу на стан шкіряних покривів (блідість, гіперемія, гра вазомоторів на лиці та грудях, мармуровість, сальність, акроціаноз, гіпергідроз, гіперкератоз, сухість та лущення шкіри та ін.), підшкірножирового шару (ступінь ожиріння та його розподіл, гіпо- атрофія та ін.), волосся (розподіл, облисіння, гіпертріхоз, посивіння та ін.), нігтів (поперечна зчерчуваність, крихктість, деформація, потовщення та ін.);

4) вияснити наявність порушень тазових функцій (сечо­виділення, дефекації, статевої функції) та визначити типи цих порушень (центральний, периферичний).

Шкірні рефлекси та температура

Дослідити шкірні рефлекси та шкіряну температуру;

- піломоторний рефлекс або рефлекс "гусячої шкіри" (больове або холодове подразнення шкіри в області трапецієвидного м'язу та ін.);

- потові рефлекси:

а) аспіринова проба - 1г аспірину всередину на гарячому чаї - виникає дифузне потовиділення (позитивна проба), а при відсутності реакції: пошкодження гіпоталамуса або його зв'язків з симпатичними клітинами бокових рогів (негативна проба);

б) пілокарпінова проба - під шкіру 1 мл 1% розчину - виникає дифузне потовиділення (збудження потовидільних волокон в самих залозах), відсутність його - при пошкодженні симпатичних вузлів спинного мозку;

в) йодно-крохмаловий метод Мінора для визначення рівня пошкодження спинного мозку;

- визначити температуру шкіри з допомогою електрон­них термометрів для вияснення асиметрії її (вище 0,5°С) та проксимально-дистальних взаємовідношень.

Судинні рефлекси

Дослідити судинні рефлекси:

- місцевий дермографізм (у відповідь на подразнення виникає або біла полоса (симпатикотонія - підвищення су­динного тонусу) або червона (ваготонія - пониження судин­ного тонусу);

- рефлекторний дермографізм (больовий): у здорових,, у відповідь на штрихове подразнення виникає червона смуга шириною 1-2 см, яка обведена вузькими білими лініями - відсутність такої реакції вказує на пошкодження судинно-розширюючих волокон в периферичному нерві та ін.;