Синдроми ураження ВНС

Важливим для топічної діагностики є визначення рівня пошкодження вегетативної нервової системи та її зв'язків (лімбічна система, ретикулярна формація, мигдалеподібне ядро, кора мозку):

а) симпатичної на рівні шийних вузлів, в тому числі зірчастого (синдром Бернара-Горнера та ін.): C₃-Th₅ (сегменти грудної клітки), Th₆-Th₁₂ (сегменти черевної порожнини) та L₁-L₅ (сегменти малого таза);

б) парасимпатичної на рівні середнього, довгастого моз­ку та сакрального відділу - S2-S4;

в) надсегментарного відділу (передній, середній та задній відділи гіпоталамуса): нейроендокринний синдром.

полідипсія, поліурія, булемія, дисменорея, синдром Іценко-Кушінга, нецукрове сечовиснаження, порушення формули сну (гіперсомнія, диссомнія, приступи нарколепсії), вегето-судинна дистонія з синкопальними

пароксизмами та ряд інших синдромів: нейротрофічний, нервово-м'язовий, астенічний, діенцефальна епілепсія та ін.