2015-07-21
454
Корекційно-розвивальні завдання:
- розвиток кінетичних і просторових відчуттів;
- розвиток координації рухів та взаємодії обох рук;
- орієнтування у положенні лежачи, сидячи, стоячи, при повзанні, ходінні, під час зміни положення тіла у просторі;
- формування орієнтувальних реакцій на джерела звуків, запахів, світловідчуття;
- розвиток орієнтування на власному тілі;
- розвиток вестибулярного апарату;
- формування слухової уваги, розуміння мовлення дорослих, інтересу до найближчого оточення.
| № з/п | Вік | Норми розвитку зрячої дитини | Рекомендації для батьків дитини з важкими порушеннями зору |
| 1. | Від 0 до 3-х місяців | Підносить руку до рота, досліджує предмети ротом. | Незрячий малюк пізнає навколишній світ через своє тіло. Давайте дитині різноманітні предмети для знайомства, торкайтесь ними до дитини, розповідаючи про них. |
| Пробує підняти, повернути голову, реагуючи на звуки, голос, яскраве світло. | Незряча дитина виглядає часто пасивною, байдужою до того, що відбувається навколо, якщо це не пов’язано з її фізичним станом. Необхідно подолати цю байдужість. Впродовж дня змінюйте положення дитини: кладіть її не лише на спину, а й на бік, на животик. Якщо є залишок зору, привертайте увагу яскравим джерелом світла чи предметом, заохочуйте піднімати та повертати голову. Для розвитку вестибулярного апарату дитину необхідно частіше брати на руки та рухатися разом з нею. Пасивні рухи разом з дорослим сприяють розвиткові у незрячої дитини поняття простору. | ||
| 2. | Від 3-х до 6-ти місяців | Дитина реагує на звук та повертається до нього, тягнеться у напрямку предмета, який її зацікавив. | Виконуйте вправи з іграшками, які видають звуки (але не надто голосні, а з приємним м’яким звуком). Доторкніться іграшкою до обличчя дитини, потім змініть її положення, спрямовуючи ручку у напрямку звука, спонукаючи знайти іграшку. Якщо дитина не повертається на звук, ласкаво поверніть її голівку в напрямку джерела звука, допоможіть доторкнутися до іграшки. Підвішуйте над ліжечком блискучі іграшки, які звучать, таким чином, щоб дитина, розгинаючи руки або ніжки, могла торкнутися їх. Використовуйте великі контрастні іграшки, які видають звуки, щоб збільшити шанси дітей із залишковим зору побачити їх. Якщо дитина тягнеться в правильному напрямку, піднесіть іграшку до неї, щоб вона торкнулася її. Батьки мають розуміти важливість такої реакції для розвитку у дитини орієнтування у просторі. Рекомендуємо класти дитину під час гри на спеціальну резонансну дошку. |
| Орієнтується на власному тілі | Відчуття дотику дуже важливе для незрячої дитини. Воно дозволяє встановити контакт з оточуючими людьми і предметами, вивчити власне тіло. При гігієнічних вправах та у вільний час називайте дитині частини тіла, яких ви торкаєтеся. Важливою є гра з руками дитини: вкладайте в її ручки свої пальці, погладжуйте, потряхуйте, перебирайте пальчики малюка, називаючи їх. Можна надягати на ручки та ніжки дитини браслетки зі дзвіночками. | ||
| Виникають зорові, тактильні (на дотик), кінетичні (положення і рухи тіла) відчуття, що складають основу початкового орієнтування дитини у просторі. | Незряча дитина має навчитися використовувати свої відчуття для отримання інформації про предмети: їх розмір, форму, відстань до них, призначення тощо. По можливості влаштуйте дитину біля себе, коли виконуєте якусь роботу, використовуючи для цього рюкзачок для перенесення дитини або інші пристосування. Потрібно називати всі предмети оточення та дії, які ви з ними здійснюєте. Давайте малюкові можливість торкатися предметів та іграшок руками і ротиком. Стимулюйте наявні залишки зору. Кінетичні відчуття краще розвивати, виконуючи з малюком вправи пасивної гімнастики, згинаючи і розпрямляючи ручки і ніжки, змінюючи положення її тіла дитини. | ||
| Відбувається і диференціація кінетичних відчуттів у долонях і пальцях, що зумовлює розрізнення функцій пальців у акті хапання. Важливим для підвищення практичних і пізнавальних можливостей є розподіл функцій між правою і лівою руками. | Навчайте дитину обстежувальних рухів, тримаючи її руки в своїх руках (погладжування, поплескування, натискання тощо). | ||
| Засвоює просторові відчуття. | Дуже корисні для незрячої дитини різні зміни положення її тіла у просторі. Для формування просторових уявлень та відчуття рівноваги частіше беріть дитину на руки. Піднімайте дитину за ручки у повітря, виконуйте з нею вправи на зміну положення тіла у просторі, щоб вона змогла відчути простір. Легесенько погойдуйте її в різні боки, тримаючи під ручки, а часом за ручки. Грайте з нею у прості ігри-забавлянки «Полетіли, полетіли!», «Гойдалка», «Печу, печу хлібчик» та інші. | ||
| Розмахує руками. | Навчайте дитину дотягуватися руками до яскравої (або музичної) іграшки. | ||
| 3. | Від 6-ти до 9-ти місяців | Орієнтується на власному тілі. | При купанні, одяганні, в грі називайте частини тіла дитини, торкаючись їх. Давайте дитині можливість обстежити своє обличчя, руки, ноги тощо. Грайте з нею в прості ігри. Наприклад, торкаєтесь різних частин тіла дитини дзвіночком і називаєте їх, одягаєте браслет з дзвіночками на різні частини тіла дитини тощо. |
| Дитина повертається і тягнеться до джерела звука. | Показуйте дитині різні рухи, заохочуйте, до їх виконання спільно з дорослим. Доцільним є розвиток координації рухів: рука-рука, рука-голова, рука-обличчя, рука-корпус тіла, рука-коліно, рука-ступня. Можна прив’язати дзвіночки або інші предмети, які видають звуки, коли до них торкаються, по боках ліжечка. Дитина буде торкатися їх ніжками або ручками, поступово переходячи від випадкових торкань до більш усвідомлених. Рекомендуємо для прискорення розуміння дитиною простору і руху зробити для неї дошку на коліщатах. На цю дошку можна покласти або посадити дитину і пересувати її у різних напрямках. При цьому необхідно проговорювати все, що з відбувається. | ||
| Перевертається на бік, на живіт, робить спроби сісти. | Виконуйте з дитиною для підготовки до перевертання та сидіння прості рухи рук і ніг. В положенні лежачи на спині схрещуйте її руки на грудях, по черзі або разом згинаючи і розгинаючи їх, робіть кругові рухи. Ноги можна згинати та розгинати, робити ковзаючи рухи стопами по поверхні стола або підлоги. Корисні спільні вправи дитини з дорослим з переміщення та поворотів тіла з положення лежачи. Можна тримаючи малюка, що лежить, за ручки, легенько підтягати вперед і догори, заохочуючи його сісти. Повторюючи цю вправу, ви згодом помітите, що достатньо лише взяти дитину за обидві ручки, як вона сама починає підтягуватися, щоб сісти. Корисними є вправи з дитиною на великому гумовому м’ячі (погойдування). | ||
| Вміє взаємодіяти обома руками. | Навчайте плескати в долоні, перекладати предмети з однієї руки в другу, грати в забавлянку «Ладусі». | ||
| Від 9-ти до 12-ти місяців | Рухається в бік звукової іграшки, знаходить і бере її. | Вправи зі звуковими іграшками. Вчіть дитину знаходити джерело звука рукою. Спочатку дитина засвоює напрямок перед собою, потім зліва, справа, над головою. Змінюйте сторони і позиції предмета, який видає звуки, щоб сприяти локалізації звуків. Рекомендуємо вправи на дошці на коліщатах (коники на коліщатах, іграшкові великі машини). Спочатку ви самі рухаєте дошку у напрямку джерела звуків. Потім заохочуєте дитину рухати дошку за допомогою рук і ніг. Для цього потрібне терпіння. Необхідно дати дитині можливість зрозуміти, що дошка може на щось наштовхнутися. Покажіть, що потрібно при цьому робити. | |
| Простягає і дає іграшку (предмет) дорослому. | Навчайте дитину опускати предмет, який вона тримає в руці, на тверду поверхню або долоню дорослого. Обіграйте ситуації, пропонуючи дитині простягнути іграшку і віддати дорослому («Дай мамі лялю!»). | ||
| Орієнтується у положенні сидячі. | Корисними є пасивні ігрові вправи разом з дорослим у положенні сидячи. Формуємо просторові уявлення: зліва, праворуч, перед собою, позаду, а також про частини тіла (на собі). | ||
| Засвоює поняття висоти. Викидає іграшки з ліжка. | Покажіть дитині, як кидати предмет, який видає звук, з висоти. Можна прив’язати іграшки на довгі мотузочки або гумку. | ||
| Орієнтується під час повзання. | Відпрацюйте з дитиною позу сидіння на колінах. Незрячу дитину необхідно спеціально вчити вставати на коліна. Сидячи на підлозі, покладіть дитину животом на ногу. Потім тихенько піднімаєте та опускаєте дитину, показуючи, як спиратися на ноги та руки. Створюйте ситуації переміщення у просторі. Зацікавте дитину іграшкою, яка видає звуки, потім, торкаючись її руки, недалеко відсуньте її. Одночасно підштовхніть дитину до іграшки. Необхідно створити для незрячої дитини безпечний простір, щоб пересуваючись у приміщенні, вона не могла наштовхнутись на гострі кути чи інші небезпечні предмети, які можуть її поранити чи налякати. | ||
| Орієнтується у положенні стоячи. | Спочатку використовуйте пасивні вправи з дорослим, навчайте стояти тримаючись за опору. Покажіть дитині рухи, поставивши її на свої ступні, переставляючи руками ступні дитини, за допомогою ходунків, коляски, обруча. Придбайте дитині манеж. На сітку манежу розвішуйте улюблені іграшки, дзвіночки, мішечки, які шелестять, прищіпки, блискучі папірці. | ||
| Орієнтується при ходінні. | Дуже корисний в цей період іграшковий візочок на 4-х коліщатах. Доведеться набратися терпіння, перш ніж дитина зрозуміє, що таке візочок і що з ним можна робити. Покажіть дитині як візочок їздить, як може наштовхнутися на щось. Візок має бути стійким, щоб витримати вагу дитини, яка спиратиметься на нього під час ходьби. Падіння з візочком може налякати дитину. | ||
| Котить м’яча. | Незрячій дитині детально покажіть рухи для виконання цієї дії. Станьте позаду неї і спільно з нею відштовхуйте м’яча обома руками вперед. Навчайте перекочувати різні предмети (циліндри, пляшки тощо). Іграшки повинні видавати звуки. | ||
| Орієнтується при ходінні. | Покажіть дитині, як використовувати руки при втраті рівноваги та для захисту. При ходінні дитина повинна виставляти руки перед собою. Приберіть всі нестійкі та гострі предмети на шляху дитини, на які вона може наштовхнутися та боляче вдаритися, звалити щось на себе, перечепитися. Постійність розташування предметів в навколишньому просторі – головна вимога для його засвоєння дитиною з тяжким порушенням зору. Все має стояти на своїх постійних місцях. Змінювати місце меблів у квартирі можна лише тоді, коли дитина почала добре ходити і орієнтуватися. При цьому дитині необхідно повідомити про зміни у розташуванні предметів у квартирі. Натягніть мотузки вздовж стін, щоб дитина могла самостійно пересуватися, зробіть у квартирі звукові та тактильні орієнтири. Для полегшення орієнтування дитини із залишковим зором зробіть у приміщенні яскраві орієнтири (виділіть контрастним кольором дверний отвір, поріг тощо). | ||
| Викладає предмети (кубики) один на другий. | Покажіть дитині, як можна покласти предмети один на другий, взявши її руки у свої. Заохочуйте дитину до гри з кубиками, великим конструктором. Можна в пластмасові об’ємні геометричні фігури насипати горох, крупу, щоб вони видавали різні звуки. | ||
| Орієнтується на власному тілі (показує 3-5 частин тіла на собі). | Використовуйте процес купання, одягання для вивчення та називання частин тіла. Дуже допомагають у цьому процесі ігри-забавлянки «Ладусі», «Сорока-ворона» та інші. | ||
| Змінює положення тіла у просторі. | Корисно незрячу дитину катати на гойдалках, кониках, щоб вона відчувала зміну напрямку руху. Але уважно слідкуйте, щоб дитина довго не розхитувалась, сидячи чи стоячи. Відволікайте її від одноманітних рухів. Пам’ятайте, нав’язливі стереотипні одноманітні рухи можна замінити іншими рухами, лише цікавими для дитини. На вулиці навчайте дитину ходити вздовж паркана, решіток. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
