2015-07-21
750
Корекційно-розвивальні завдання:
- розвиток та використання збережених аналізаторів (слуху, дотику, смаку, нюху);
- формування у дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій
- розпізнавання на дотик знайомих предметів за формою, розміром, кольором, матеріалом;
- формування системи сенсорних еталонів;
- розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у власній діяльності;
- розвиток тактильних відчуттів рук та долонь, ніг;
- розвиток слухової і зорової уваги, реакцій на інтонацію голосу дорослого, інтересу до предметів найближчого оточення та іграшок.
| № з/п | Вік | Норми розвитку зрячої дитини | Рекомендації для батьків дитини з важкими порушеннями зору |
| 1. | Від 0 до 3-х місяців | Реагує на звуки, голос дорослогою. | Сліпі діти до 3-х місячного віку мало чим відрізняється від зрячих дітей. Проте незряча дитина більш чутлива до звуків та дотиків. Спочатку дитина реагує на голосний звук, сприймає шум, реагуючи на нього завмиранням. Вона не вміє ще впізнавати, звідки іде звук, i не обертає голови на звук. Але, почувши голос батьків, ніби завмирає прислуховуючись i заспокоюється, якщо перед цим кричала. Малюкам з проблемами зору потрібно навчитися не лише чути різноманітні звуки, а й концентруватися на їх сприйнятті (подібно до того, як немовлята вчаться фокусувати погляд). Зробіть так, щоб малюк міг чути якомога більше несхожих звуків: бринькання брязкальця, дзвін дзвоника, спів, гуркіт барабана, звучання ксилофона. Розташовуйте джерело звука з різних сторін (це буде хорошим стимулом повертати голову у бік джерела звука), спонукайте малюка самого видавати звуки. Можна надіти йому на голову навушники, через які він слухатиме спокійну музику (умови, за яких він чутиме якийсь час правим вухом, потім декілька секунд обома вухами, потім – тільки лівим). Виробляйте у дитини вміння слухати тишу і звуки. Більше говоріть з нею, співайте колискові. Дитина повинна навчитися виокремлювати голоси рідних. Не рекомендується, щоб в квартирі постійно звучали радіо, телебачення, магнітофонні записи. Багатьом дітям заважають дуже гучні звуки, іншим же важко виділяти значущі звуки (голос матері) на тлі шуму. Приготуйте більше брязкальців, дзвіночків, що видають різноманітні звуки. Граючи з ними, давайте малюкові послухати і порівняти ці звуки, але не забувайте також давати йому можливість самому їх здобувати. Поступово він встановить логічний зв'язок між джерелом звука і самим звуком! |
| Немовля спроможне за запахом впізнавати маму. | Не користуйтеся надто різкими парфумами. Не змінюйте запах своїх парфумів часто. | ||
| Дитя вже пробує все «на зуб». Малюк тягне до рота всі предмети, які йому трапляють до рук: іграшки, ковдру, одяг, свої руки. Це не означає, що він голодний. Таким чином він їх вивчає. Дитя використовує всі органи чуття для пізнання навколишнього світу. | Надавайте дитині можливість познайомитися з якомога більшою кількістю предметів оточуючого світу: різних за фактурою, запахом, розміром, смаком. | ||
| Дитина по-різному реагує на фактуру предметів: теплий, холодний, шорсткий, гладенький тощо. | Стимулюйте тактильне сприйняття предметів різної фактури. Змастіть тіло малюка дитячим кремом, робіть дитячий масаж, катайте по його тілу тенісний м'ячик. Кладіть роздягнену дитину на тканину різної текстури – бархат, шовк, вельвет тощо. Зробіть тактильні килимки. Можна ласкаво або швидко потерти лице, щоки дитини чистим рушником. Торкайтеся до обличчя малюка ваткою, шматочком оксамиту, жорсткої тканини. Грайте з ним в ігри, що вимагають дотиків до обличчя («Стінка-стінка-стеля.», «Ліс-поляна-горбок-яма» та інші). Одного такого «сеансу» в день цілком достатньо. Грайте в такі «тактильні ігри», як «Коза рогата», «Сорока-ворона». Називайте все, до чого маля торкається, бере в руки, тягне до рота, що чує. | ||
| 2. | Від 3-х до 6-ти місяців | Прислухається до звуків мовлення, реагує на інтонацію. | Розвивайте у дитини слухову увагу. Говоріть з нею, називайте все, що відбуваються з нею. Використовуйте різні інтонації, розмовляючи з дитиною. Не говоріть голосно і не кричіть поряд з нею. Завжди ведіть руку дитини до звуку. Ніколи не пересувайте джерело звуку до руки дитини, тому що це не дасть їй можливості дізнатися, звідки звук прийшов. Коли дитина повзе до музичної іграшки, не рухайте її поки вона не досягне іграшки, якщо необхідно поправте напрямок руху дитини. Вважається, що якщо пересувати іграшку все далі й далі вперед, це стимулює повзання або ходіння у зрячого дитини. У сліпої дитини це викличе швидше замішання і засмутить. |
| Розвивається зорова чутливість, а також дотикова і кінетична чутливість рук. | Незряча дитина повинна зрозуміти, що її відчуття асоціюються з людьми та предметами, і вона може використовувати їх для отримання інформації про оточуючий світ: ознаки (розмір, форму, вагу тощо) предметів, відстань до них, призначення. Маленька дитина з проблемами зору може пізнавати світ через дотик. Не випадково немовлята тягнуть все до рота. Ви повинні дати малюкові можливість «обстежувати» ротом предмети різної форми і фактури: м'які і тверді, прохолодні і теплі, гумові і пластикові. Кожного разу, коли дитина облизує, смокче нову іграшку, її мозок отримує сигнал про те, якими якостями володіє цей об'єкт. Якщо малюк сам не тягне предмети до рота, використайте м'яку зубну щіточку для масажу ясен, внутрішньої поверхні щічок і язичка дитини. Всі використовувані вами іграшки повинні бути приємними на дотик. Щоразу розповідайте дитині, які вони: великі чи маленькі, якого вони кольору, важкі чи легенькі, що з ними можна робити. | ||
| Бере невеликі предмети, хапаючи їх «розчепіреними» пальцями. | Незряча дитина не почне самостійно брати предмети. Цього її потрібно навчити. Це може стати не простим завданням. Запам’ятайте, що ті іграшки, які цікаві дітям з нормальним зором і навіть із залишковим зором, які вони добре бачать, можуть бути не сприйняті дитиною, яка не бачить. Необхідно забезпечити дитині різне стимулююче оточення. щоб в неї виникло бажання його обстеження. Для цього підвішуйте над ліжком дитини яскраві іграшки. Краще такі, які ще й звучать (наприклад дзвіночки). Візьміть руки дитини у свої і знайдіть ручками дитини іграшку. Так дитина дізнається, що вона там висить і звучить при торканні. У ліжечку повинні лежати або вісіти різні іграшки за формою, розміром, матеріалом. | ||
| 3. | Від 6-ти до 9-ти місяців | Диференційоване слухове сприймання. Визначення місця знаходження джерела звука (повертається і тягнеться до джерела звуку). | Може здатися неймовірним, але маса мозку дитини в цьому віці складає 50% від маси всього тіла! Вона вже може багато чого зрозуміти. Спонукайте дитину слухати різні звуки і визначати, хто або що їх призводить. Це, наприклад, може бути магнітофонний запис звуків, що видаються тваринами, або звуків повсякденного життя. Ознайомлюйте дитину зі слуховими образами оточуючого предметного світу. Дитина має усвідомити зв'язок між об'єктом і звуком. Узявши іграшкову качку, назвіть її «качка», повідомите дитині: «Качка говорить: кря-кря». «Як говорить качка? Кря-кря». Пропонуйте іграшки у формі звіряток, дитячі музичні інструменти (дзвоник «дзінь-дзінь», барабан «бум-бум»). Зазвичай, малюк ще довго не зможе повторити це за вами, але стимуляція не пропаде дарма. Дитина повинна навчитися визначати, звідки ж виходить звук, що привернув її увагу. Щоб навчити її цього, використовуйте різні джерела звуків: свистки, дзвіночки, целофан, кастаньєти, ляскайте в долоні тощо. Спочатку видавайте звук прямо перед обличчям малюка. Потім перемістіть джерело звука праворуч або ліворуч від дитини. Якщо вона не звертає уваги, скажіть: «Слухай! Що це?». Прослуховуючи звук, скажіть: «Ой, що це?» і самі поверніть дитину обличчям до джерела звука. Нагородіть малюка обіймами за те, що він обернувся. Грайте в такі маленькі ігри багато разів впродовж дня. Розмовляйте з дитиною або видавайте смішні звуки, пересуваючись по кімнаті. Використовуйте вправи на резонансній дошці. |
| Співвідносить сенсорне відчуття з назвою предмета. Досліджує предмети і реагує на їх відмінність: дитина дивиться, обмацує, нюхає, пробує на смак все те, що ї оточує. Розпізнає предмети чи ознаки предметів за їх назвами («Дай мені...», «Покажи мені...»). | Називайте дитині всі оточуючі предмети: «Це...». Нові терміни бажано повторити декілька разів, залучивши зорове, слухове, тактильне сприйняття дитини. Незрячі діти, яких батьки рано починають знайомити з навколишнім світом усередині і зовні удома, розвиваються швидче. Ось чому важливо спілкуватися з дітьми, як тільки з'являється для цього час. Поза сумнівом, для спілкування з дітьми потрібні час і бажання. Але, коли дитя подорослішає, ваша праця буде з лишком сплачені здоров'ям і щастям маляти. Незрячим дітям дуже подобаються іграшки, що видають різні шуми і звуки. Їм цікаво зробити дію - потрясти брязкальце і отримати результат - шум. Дитина впізнає, що деякі іграшки здатні видавати звуки, а інші - ні. Малюк поки що не розуміє, що звук видає сама іграшка, а не його рука. Він порівнює звучання, форму іграшок. Вивчає їх властивості при падінні. Він запам'ятовує, що при ударі об підлогу гумовий м'яч підстрибує, а брязкальце гримить і залишається лежати в місці падіння. Кидання дитям предметів і іграшок часто розстроює батьків, адже їм доводиться постійно їх піднімати. Але для дитини це не просто гра, а навчення через гру. | ||
| Від 9-ти до 12-ти місяців | Розпізнає та диференціює предмети і явища за звуковими характеристиками. | Навчайте дитину співвідносити іграшки з відповідними звуками: песик – «гав-гав», корівка – «му-му», киця – «няв-няв» тощо. Рекомендуються ігри: «Хто тебе покликав?», «Хто в хатці живе?» та інші. | |
| Розпізнає знайомі предмети на дотик. | Придбайте або зробіть спеціальну книжку, в якій на кожній сторінці буде шматочки матеріалів, яких можна торкнутися (хутро, наждачний папір тощо). Вона вам стане в нагоді й надалі, коли ви працюватимете над розширенням словникового запасу дитини, ознайомлення з ознаками предметів (м'який, пухнастий, шорсткий, гладенький). Дозволяйте дитині гратися з різними на дотик предметами, наприклад, желе або вареними макаронами, тістом, крупами. Торкайтеся до дитини предметами різної фактури. Навчайте розпізнавати на дотик геометричні форми (куб, кулю, прямокутник), розмір предметів (великий, маленький), знайомі іграшки (лялька, машинка, м’ячик). Навчайте здійснювати вибір певного предмета з двох предметів: «Дай маленьку пірамідку». «Принеси велику машинку», «Знайди маленький м’ячик» тощо. | ||
| Розпізнає температуру (гарячий-холодний). | Навчайте дитину визначати температуру різних страв (чай – гарячий, вода – холодна). | ||
| Диференціює відчуття «сухий-мокрий». | Грайтеся з водою, піском, камінцями, ракушками, визначаючи їх стан. | ||
| Розпізнає продукти за смаком (солодкий-гіркий, солоний-кислий). | Ознайомте малюка з елементарними смаковими якостями їжі, навчайте співвідносити слова зі смаком різних видів їжі (огірок – солоний, печиво – солодке тощо). | ||
| Розпізнає запахи оточуючого середовища. | Стимулюйте нюх дитини, міняючи аромати і роблячи їх все менш різкими. Спонукайте дитину помічати різницю, питайте, які запахи їй подобаються. Використовуйте різні спеції, предмети з характерними запахами. Давайте дитині їх нюхати. На прогулянці звертайте її увагу на запахи живих квітів, дерев, кущів, хвої. Влаштовуйте ігри на запам'ятовування запахів. Серед декількох запахів спонукайте знаходити однакові. Називайте запахи і відповідні запахам предмети, які оточують дитину вдома, надворі. | ||
| Диференціює тактильні відчуття ногами. | Досліджувати світ можна не тільки руками. Дозволяйте дитині ходити босоніж там, де немає ризику поранити ноги. Ногами дитина може торкнутися багатьох речей, які важко відчути на дотик рукою: підлоги, плитки, килимка, трави, піску, води в калюжі, камінців тощо. |
